Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що з 01 січня 2022 року в Україні триває кампанія декларування доходів громадян, у ході якої платники податку мають подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та задекларувати отримані протягом звітного 2021 року доходи, які не оподатковувались під час їх виплати, а також подати податкову декларацію з метою отримання податкової знижки.
Звертаємо увагу, що з 01 січня 2022 року набрали чинності зміни та доповнення до Податкового кодексу України, відповідно до яких за результатами 2021 та 2022 років до податкової знижки платника податку в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення – п.20 підр.1 розд.ХХ ПКУ.
ГУ ДПС у Київській області
Документ, що підтверджують понесені витрати на лікування та медичне обслуговування з метою не оподаткування ПДФО допомоги на лікування та медичне обслуговування ПП або члена його сім’ї
Головне управління ДПС у Київській області інформує платників податків, що до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06.04.2000 №1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24.02.1994 №4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування – п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Звертаємо увагу, що зазначені норми застосовуються юридичною особою – благодійною організацією або роботодавцем платника податку лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.
З метою підтвердження фактично понесених витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, рекомендуємо платникам податку надавати договори, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи, тощо.
ГУ ДПС у Київській області
З 01 січня 2022 розширено перелік підстав для нарахування земельного податку
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платникам податків, що з прийняттям Закону України від 30.11.2021 року №1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку, визначених п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України.
Отже, з 01 січня 2022 року підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
ГУ ДПС у Київській області
База та ставка оподаткування ПДВ операцій з постачання особою-нерезидентом електронних послуг
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що починаючи з 01.01.2022, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 03.06.2021 №1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон №1525) запроваджується оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом, за правилами, встановленими ст.208 прим.1 ПКУ.
Базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ відповідно до п. 208 прим1. 2 ст. п. 208 прим1 ПКУ, є квартал.
Останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається першим днем кварталу, в якому анульовано реєстрацію як платника податку особи-нерезидента, та закінчується днем анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента.
Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг.
База оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку, електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг.
ПДВ становить 20% бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.
База оподаткування і сума податку визначаються в іноземній валюті (євро або долар США).
Особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, не здійснює формування податкового кредиту з ПДВ та не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
ГУ ДПС у Київській області
Інформація (дані), що відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що з 01 вересня до 01 вересня 2022 року в Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Повідомляємо, що в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається така інформація (дані):
-відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (ПІБ, РНОКПП або у визначених ПКУ випадках – серія та номер паспорта громадянина України);
-відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. “а” п. 4 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ, про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів ФО, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за ЄДР підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.
Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за ЄДР підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;
відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами “б” – “е” п. 4 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених підпунктом “а” пункту 4 цього підрозділу. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом.
Інформація, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, є податковою інформацією.
ГУ ДПС у Київській області
Побутові послуги хімчищення, страхування майнове та особисте ФО, організація прийому/обслуговування туристів в Україні, – виключені з переліку форм діяльності, які проводять розрахункові операції без РРО/ПРРО з використанням РК та КОРО
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платникам податків, що відповідно до змін, внесених до постанови КМУ від 23.08.2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» з 01 січня 2022 року виключено з переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без РРО та або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій таких форм діяльності як:
- надання побутових послуг хімічного чищення;
- страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика;
- організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб ’єктів туристичної та екскурсійної діяльності.
- ГУ ДПС у Київській області
Які ФОП звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що ведення обліку товарних запасів, або якогось іншого додаткового обліку, не передбачено для платників єдиного податку І групи.
Пунктом 12 ст.3 Закону України №265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються Міністерством фінансів України.
При цьому фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку ІІ-ІУ груп, та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами.
ГУ ДПС у Київській області
Особливості оподаткування доходів ПП – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються йому у вигляді заробітної плати, винагороди за гіг-контрактом, авторської винагороди
Головне управління ДПС у Київській області інформує платників податків, що з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні передбачено створення спеціального режиму оподаткування Дія Сіті – правового та податкового режиму, яким передбачено комплекс стимулів для підтримки та розвитку ІТ галузі, зокрема, продуктових компаній та стартапів.
Запроваджується спеціальний режим оподаткування компаній – резидентів Дія Сіті та доходів їх працівників, у тому числі гіг- спеціалістів.
Гіг – спеціалісти – це фізичні особи, які виконують роботи (послуги) в рамках здійснення резидентами Дія Сіті господарської діяльності на підставі гіг-контрактів.
Гіг-контракти для спеціалістів сфери ІТ, яка може використовуватись у межах режиму Дія Сіті, являють собою новий вид контрактів, у якому поєднуються ознаки трудового договору та цивільно-правового договору, що укладається між юридичною особою (резидентом Дія Сіті) та фізичною особою (гіг-спеціалістом) у письмовій або в електронній формі.
Спеціальний режим Дія Сіті є добровільним, він запроваджується як альтернатива поточним умовам.
Доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, які виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням; авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 %.
Зменшена ставка застосовується за умови, що розмір доходу за рік не перевищує еквівалент 240,0 тис. євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 01 січня звітного податкового року.
Якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, то з суми перевищення платник податків зобов’язаний самостійно доплатити податок за ставкою 18% та відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи.
У разі якщо резидент Дія Сіті втратив статус за рішенням суду або встановлення не відповідності критеріям, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18 % щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, у вигляді заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, авторської винагороди.
У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав визначеним законом вимогам резидента Дія Сіті, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ самостійно нарахувати податок за ставкою 18 %, щодо доходів спеціалістів резидента у вигляді заробітної плати на винагороди за гіг-контрактом, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
ГУ ДПС у Київській області
Зазначення цифрового штрихкоду марки акцизного податку при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та ведення обліку товарних запасів – обов’язок СГ, встановлений законом
Головне управління ДПС у Київській області інформує платників податків, що з 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до яких на законодавчому рівні встановлено обов’язок СГ:
– проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями – п.11 ст.3 Закону України №265.
– вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) – п.12 ст. 3 Закону України №265.
ГУ ДПС у Київській області
