У четвер, 23 вересня 2021 року, у Головному управлінні ДПС у Київській області за підтримки ТВ ВГО «Асоціація платників податків України» у Київській області відбулась чергова онлайн конференція «Практичні аспекти застосування податкового законодавства».
Також до конференції приєдналися спеціальні учасники: голова Комітету підприємців з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України Дмитро Михайленко та керівник Палати податкових консультантів, заступник голови Комітету підприємців з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України Віталій Смердов.
З боку податкової служби Київщини участь взяли заступник начальника Олександр Загорський, начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Андрій Рижиков, начальник управління супроводження судових справ Дмитро Павлович та спеціаліст управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Тетяна Бровко. У ході конференції податківці надали ґрунтовні та вичерпні роз’яснення щодо отриманих від платників податків питань стосовно реєстрації податкових накладних в ЄРПН, алгоритму дій платника при зупиненні реєстрації накладних, таблиці даних платника, порядку складання пояснень до таблиць даних та повідомлень, а також щодо порядку адміністративного і судового оскарження.
«Податкове законодавство має багато особливостей, свою специфіку. Подекуди підприємці неоднозначно тлумачать норми законодавства, і, як наслідок, виникають численні спірні ситуації між платниками податків і державними податковими органами. Тому, такі заходи мають на меті спростити розуміння платниками вимог законодавства, зробити його якомога доступнішим для кожного, а також уникнути непорозумінь та колізій у майбутньому»– зазначив заступник начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський.
ГУ ДПС у Київській області
Підставою для відмови у наданні довідки про відсутність заборгованості є наявність у платника за даними ІТ систем контролюючих органів податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на дату формування Довідки
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Порядком надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 передбачено, що податковий орган здійснює перевірку наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.
За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку. За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист довільної форми з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику чи його законному уповноваженому представникові, або ж надсилається платнику.
Тобто, підставою для відмови у наданні Довідки є наявність у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи на дату формування Довідки.
Водночас, форма заяви на видачу Довідки, встановлена додатком 2 до Порядку №733, передбачає інформування платником податків про триваючий процес оскарження в адміністративному або судовому порядку суми грошового зобов’язання шляхом проставляння відповідної позначки.
ГУ ДПС у Київській області
Нарахування ЄВ на компенсацію, нараховану працівнику за невикористані щорічні відпустки
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зокрема є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування ЄВ роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України №108/95-ВР «Про оплату праці».
При цьому суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄВ.
При звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення – це встановлено ст.116 Кодексу законів про працю України.
Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Тобто, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, ЄВ на зазначені суми не нараховується.
ГУ ДПС у Київській області
Нормативні документи, що регулюють питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями.
Міністерство фінансів України, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства ЄС.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку та зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, визначає Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.
ГУ ДПС у Київській області
При поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації ФО має додавати документи, що підтверджують суму коштів, розміщених на рахунках у банках України
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у період з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває період одноразового (спеціального) добровільного декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання, у тому числі, але не виключно: валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках України, шляхом подання Декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи надаються одночасно з поданням Декларації.
ГУ ДПС у Київській області
Розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).
Розстрочення (відстрочення) податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
ГУ ДПС у Київській області
Як подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунку?
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платники податків мають право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.
При цьому заява на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі, подається платником податків виключно в електронній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника через сервіс «Електронний кабінет» за ідентифікатором форми J/F1302002.
Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm), Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm) розміщена заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені:
за ідентифікатором форми J1302002 (для юридичних осіб);
за ідентифікатором форми F1302002 (для фізичних осіб).
ГУ ДПС у Київській області
З початку року до бюджетів територіальних громад Київщини надійшло 9,6 млн грн туристичного збору
З початку року до бюджетів територіальних громад Київщини надійшло 9,6 млн грн туристичного збору. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. З цієї суми юридичні особи забезпечили 6,8 млн грн, решту – 2,8 – фізичні особи-підприємці. Зокрема, очільник податкової служби підкреслила, що цьогорічний показник збільшився на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У грошовому вираження це дорівнює 2,5 млн грн додаткових для бюджетів коштів.
Найбільші суми туристичного збору забезпечили платники Бучанського району – 6,2 млн грн, Бориспільського – 1,3 млн грн та Вишгородського – 0,8 млн грн.
Нагадуємо, туристичний збір за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму. Ставки збору встановлюються органами місцевого самоврядування, зокрема, міськими, селищними, сільськими радами та радами територіальних громад.
Базою справляння платежу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.
ГУ ДПС у Київській області
Виправлення помилкової операції «службове внесення», що проведена через РРО
Головне управління ДПС у Київській області нагадує СГ – користувачам реєстраторів розрахункових операцій, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема: операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Отже, у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» необхідно до закінчення робочого дня здійснити реєстрацію від’ємної суми.
Механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день чинним законодавством не передбачено.
ГУ ДПС у Київській області
Відповідальність за неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Абзацом 2 п. 117.1 ст. 117 ПКУ передбачено – неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень – абзац 4 п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
ГУ ДПС у Київській області
Довідку – розрахунок разом з документами на виплату заробітної плати платникам ЄВ погоджує контролюючий орган за основним місцем обліку платника
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що контролюючі органи проводять звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Підприємства, установи, організації під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений, або за результатами звірення платника з контролюючим органом за платником визнана переплата ЄВу, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Банки приймають від платників ЄВ платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які нараховується ЄВ та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄВ або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.
Довідку – розрахунок разом з розрахунковими документами на виплату заробітної плати погоджує контролюючий орган за основним місцем реєстрації платника.
ГУ ДПС у Київській області
Платник ЄП другої групи не має права надавати послуги ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( у 2021 році – 5004000 грн.).
Поняття «населення» тут використовується у загальному значенні.
Тобто, населення – це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством.
Таким чином, ФОП – платник єдиного податку другої групи, не має права надавати послуги, у тому числі побутові, суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, а також фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
ГУ ДПС у Київській області
Право на податкову знижку за витратами на навчання, у разі відсутності договору про навчання
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що право платника податку на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки та обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Нагадаємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені – п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Пунктом 6 ст. 79 Закон України від 05.09. 2017 № 2145-VІІІ «Про освіту» встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором, який укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату. У договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
ГУ ДПС у Київській області
ФО, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі певний проміжок часу, не має права скористатись одноразовим спеціальним добровільним декларуванням
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у період з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває період одноразового (спеціального) добровільного декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Пунктом 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Отже, фізична особа, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування.
ГУ ДПС у Київській області
