«У січні – липні 2021 року до місцевих бюджетів від платників податків Київщини надійшло 10,4 млрд грн. Дохідна чистина скарбниць громад збільшилась на 1,8 млрд грн, що, у свою чергу, становить 21% по відношенню до минулорічного періоду» – повідомила начальник Головного управління ДПС у Київській області Олена Виноградова.
суми до власних бюджетів спрямували платники Бучанського району – 2,5 млрд грн, Білоцерківського – 1,6 млрд грн та Броварського району – 1,4 млрд грн.
У розрізі основних платежів забезпечено надходження до місцевих бюджетів:
податку на доходи фізичних осіб – 6,8 млрд грн. Темп приросту при цьому склав 24%, тобто додатково до бюджетів надійшло 1,3 млрд грн.
Також за цей період землевласниками Київщини сплачено майже 890 млн грн. плати за землю, що на 58 млн грн більше, ніж минулоріч.
Збільшення надходжень спостерігається й зі сплати єдиного податку, а саме за січень – липень 2021 року зібрано 1,6 млрд грн, що на 20% або 271 млн грн перевищує суму, яка надійшла минулого року у відповідному періоді.
Приріст спостерігається і у надходженнях з податку на нерухоме майно. За вказаний період часу платники податків Київщини спрямували 413 млн грн., а темп приросту до відповідного періоду 2020 року становить 38% або 113 млн гривень.
Транспортного податку – за січень – липень 2021 року зібрано 7 млн гривень. При цьому, юридичними особи сплачено 4,1 млн грн., а фізичними – 2,9 млн гривень.
Поряд з тим, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів склав 361,6 млн грн, тобто додатково до місцевих бюджетів надійшло 73,3 млн гривень, що більше на 25% минулорічного періоду.
ГУ ДПС у Київській області
До яких активів не застосовується одноразове (спеціальне) добровільне декларування?
Відповідно до чинного законодавства, об’єктами одноразового добровільного декларування не можуть бути:
а) Активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
– ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
-ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
– порушеннями у сфері валютного законодавства;
– порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
б) Активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212 прим. 1, а так само статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів),
статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;
в) Активи фізичної особи або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою статті 368 прим. 3, частинами першою і другою статті 368 прим.4, статтями 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
ГУ ДПС у Київській області
Сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах
ГУ ДПС у Київській області повідомляє платникам податків, що згідно з частиною першою ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України зі змінами та доповненнями за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163, п. 163.1 ст. 163 ПКУ, тобто об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
ГУ ДПС у Київській області
У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про нову нормативну грошову оцінку землі, орендна плата сплачується, виходячи з такої нормативної грошової оцінки
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства .
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220 із (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п. 13 Типового договору).
Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями є обов’язковими для виконання, зокрема, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).
ГУ ДПС у Київській області
Операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
– постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
– постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
-ввезення товарів на митну територію України;
– вивезення товарів за межі митної території України;
– постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
ГУ ДПС у Київській області
Одноразове декларування: у яких випадках передбачено подання уточнюючої декларації?
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що пунктом 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Уточнююча Декларація подається декларантом:
– у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абз..2 п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
– у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абз.3 п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
– у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абз.4 п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);
– після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
– після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абз.1 п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація продається протягом 20 календарних днів.
ГУ ДПС у Київській області
У СГ, який приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, реєстрація РРО скасовується
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок № 547) встановлено, що реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО реєстрація РРО скасовується.
ГУ ДПС у Київській області
У січні-липні платники Київщини спрямували до державного бюджету 9,1 мільярда гривень
У січні-липні платники Київщини спрямували до державного бюджету 9,1 мільярда гривень, збільшивши показник на 22% або 1,6 млрд грн порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова.
Найбільші суми до казни перерахували платники, зареєстровані у Бучанському районі – 2,5 млрд грн, Броварському та Білоцерківському – 1,5 та 1,3 млрд грн відповідно.
У загальній структурі надходжень до скарбниці 52% забезпечено зі сплати ПДВ – 4,7 млрд грн з темпом приросту до відповідного періоду 2020 року у приведених умовах 17% або 690 млн грн.
На другому місці за обсягом надходжень – податок на доходи фізичних осіб. За сім місяців поточного року зі своїх доходів мешканці пристоличного регіону сплатили 2,3 млрд грн, збільшивши показник на 23% або 431 млн грн.
Завершує трійку лідерів податок на прибуток: наразі компанії та підприємства сплатили 1,3 млрд грн, що на 40% або 368 млн грн більше за суму, яка надійшла в аналогічному періоді минулого року.
На підтримку Збройних сил від платників Київської області надійшло 624 млн грн з динамікою приросту 22%, що у грошовому вираженні дорівнює 111 млн грн додаткових коштів.
ГУ ДПС у Київській області
Власники кількох ділянок одного виду використання мають подавати заяву про обрання ділянок для застосування пільги зі сплати земельного податку
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Так, Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено перелік категорій фізичних осіб, – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку:
– особи з інвалідністю першої і другої групи;
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
– пенсіонери (за віком);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2га;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах- не більш як 0,10 га;
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 г;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.
Фізична особа, яка на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує зазначені граничні норми, до 01 травня поточного року подає письмову заяву довільної форми до податкового органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку Заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Фізична особа, яка належить до пільгових категорій та є власником земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею Заяви про застосування пільги разом з документами, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону № 3551, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія)).
ГУ ДПС у Київській області
Ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах: який орган та на підставі яких документів видає
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що згідно зі ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах може здійснюватися СГ всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензія видається за заявою СГ, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах видаються за заявою СГ, до якої додається документ, що підтверджує сплату 1/4 частки річної плати за ліцензію.
Видача ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється Головними управліннями ДПС в областях та м. Києві за місцем провадження торговельної діяльності (місцем формування поїзда (приписки судна)) і підлягають обов’язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі СГ.
ГУ ДПС у Київській області
Як переселенцям з окупованої території та внутрішньо переміщеним особам отримати документ, що засвідчує реєстрацію ФО у ДРФО – платників податків, у разі його втрати
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у разі втрати (зіпсування) документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, а також внутрішньо переміщені особи з метою отримання такого документа, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання та подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутись до будь-якого до податкового органу.
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, та які отримали в органах Державної міграційної служби України довідку, що підтверджує місце їх перебування, а також внутрішньо переміщені особи, які отримали в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у разі звернення до податкових органів для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, подають Заяву за ф. 5ДР та пред’являють паспорт громадянина України та зазначені довідки.
ГУ ДПС у Київській області
Про зміни у реєстрі платників ЄП щодо видів господарської діяльності платників ЄП першої – третьої груп
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що до реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності платника єдиного податку.
У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви. При цьому нормами ПКУ не визначені терміни внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей про види господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп.
Для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, внесення змін до даних в реєстрі платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп, здійснюються в день подання платником відповідної заяви, тобто в термін, визначений п. 299.8 ст. 299 ПКУ.
Звертаємо увагу, що у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності – п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
ГУ ДПС у Київській області
Хто накладає кваліфікований електронний підпис на ПН/РК у разі звільнення уповноваженої особи до закінчення граничного терміну їх реєстрації
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 % до номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
При цьому платник податків може обрати ставку 3 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абз.2 п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином можливо ставку Збору зменшити з 5 % (9 %) до 2,5 % у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.
Тобто, якщо фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти з наступним придбанням зазначених державних облігацій і така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити у Декларації номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 % (замість 5% чи 9 %, передбачених для коштів на рахунках банків).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 % із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.
ГУ ДПС у Київській області
