Ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, настрашніша ніч, яку довелося пережити нам усім з 18 на 19 лютого 2014 р.

Кілька тисяч Героїв, які втримали тоді Майдан від остаточної зачистки, зробили справжній подвиг, про який ми ніколи не забудемо.

Читаючи спогади очевидців про це пекло, щоразу зустрічається одне і теж питання: Чому Беркут тоді так і не дотис захисників Майдану? Що зупинило цих нещадних вбивць? Мабуть це питання лишиться одним з багатьох, на яке ми так і не отримаємо відповіді найближчим часом.

У ту ніч з усіх куточків країни, а передусім із Заходу та Центру спішили автобусами, машинами сотні і тисячі людей із однією думкою: “Хлопці, ви тільки протримайтеся там ще трошки, ми вже їдемо!” В цю ніч палали управління міліції, СБУ, прокуратури у Львові і Тернополі, Хмельницькому та Луцьку, Івано-Франківську і Рівному; створювалися блок-пости на в’їздах-виїздах міст нашої неньки; формувалися пункти допомоги Героям Майдану, віче, зустрічі, прощання…

Уся країна була серцем на вогняному Майдані, де вирішувалась наша доля…

 

А в цей час у Переяславі…