15 лютого 2021 року в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 32-га річниця виведення колишніх радянських військ з республіки Афганістан.

Довгих десять років трагічна війна в Афганістані викликала в свідомості людей біль і смуток за понівечені долі наших воїнів. Війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Не дивлячись ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця. «Гарячі точки» показали, що наші хлопці варті героїзму батьків і дідів, які перемогли фашизм у роки Другої світової війни.

Ми вшановуємо всіх учасників тієї, вже далекої війни і засвідчуємо свою глибоку шану та повагу їхній мужності та самовідданій праці.

В Україні цей день офіційно відзначається відповідно до Указу Президента України №180/2004 від 11 лютого 2004 року і має назву «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав».

Вшанували пам’ять воїнів-інтернаціоналістів і в Переяславській громаді. У заході взяли участь: міський голова Вячеслав Саулко, його перший заступник Анатолій Фесенко, заступники Ольга Огієвич, Оксана Степаненко, секретар ради Лідія Оверчук, керуюча справами Тетяна Гич,  голова Дівичківської громади Олександр Слюсар, воїни-інтернаціоналісти, члени їх сімей, учасники АТО (ООС), вихованці ліцею-інтернату «Патріот», жителі громади.

Про передумови війни та участь у ній наших співгромадян розповів ведучий заходу – Едуард Нікітін.

Хвилиною мовчання пом’янули всіх, хто не повернувся із горнила війни тодішньої і нинішньої.

У своєму зверненні до присутніх Вячеслав Володимирович зазначив: «Кожна війна – це лихо. Але найбільш масштабним був афганський конфлікт. Та війна для нас тривала 3340 пекучих та тривожних діб. З глибокою шаною згадуємо сьогодні всіх, хто загинув під час виконання свого військового обов’язку за межами України. Але з особливим болем тих, хто не повернувся з Афганістану. Минають роки, та й досі не притупилися душевні страждання від втрат у рідних… Це не лише незагоєна рана, це – засторога на майбутнє.

Ми жили з величезною надію, що та війна – остання. І біда й горе ніколи не повернуться похоронками в оселі українців. Але знову жахіття збройного протистояння круком кружляє над рідною землею. І там, на Сході України, колишні афганці знову на передовій. Бо вони завжди були і залишаються прикладом відваги і справжньої мужності, доблесті й героїзму, братерства та самовідданості для молодих поколінь, адже обов’язок для них – це не просто слово, а основа життя.

Пам’ятати про подвиг тих, хто сьогодні не з нами, турбуватися про тих, хто втратив своє здоров’я у страшних війнах, – це вже наш святий обов’язок. Не залишаймося осторонь «афганських» проблем, підтримуймо та допомагаймо нашим захисникам кожен на своєму рівні та посаді! І нехай завжди над нами буде високе синє небо і світить яскраве сонце! Нехай на Україну повернуться довгождані мир і спокій, щастя і радість!..»

 Про героїзм,  мужність афганців та потребу в підтримці у своїх зверненнях говорили: голова Переяслав-Хмельницької міськрайонної спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Микола Ломінов та керівник ТзОВ «СТЕЙКАГРО» Іван Забара.

Завершилися урочистості покладанням квітів до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам.

Ще довго після того побратими не розходилися, бо було про що погомоніти, було що згадати і чим поділитися…

Захід організовано та проведено силами відділу культури і туризму міської ради (керівник – Анна Скляренко) та КЗ “Переяславський центр культури та мистецтв” (керівник – Тарас Близнюк).