В Україні понад 11 мільйонів пенсіонерів. Їхню пенсію забезпечують люди, які працюють. Але вже через 15 років така модель не зможе утримувати всіх пенсіонерів. Уряд планує поступово змінити пенсійну систему. І на першому етапі пропонує запровадити професійну накопичувальну пенсію для пільговиків. Що це таке і в чому проблема української пенсійної системи, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.
Обов’язкові відрахування чи добровільні внески?
Сьогодні у світі існує три види пенсійної системи: солідарна, накопичувальна і змішана. Солідарну зараз використовує Україна. Громадяни, які працюють, утримують нинішніх пенсіонерів. Тобто кожен роботодавець чи ФОП щомісяця сплачує страховий внесок до Пенсійного фонду. І ці гроші йдуть на виплати пенсіонерам.
Натомість накопичувальна система передбачає, що кожен, хто працює, відкладає кошти на свою майбутню пенсію. Працівник має власний пенсійний рахунок, грошима з якого може скористатись на свій розсуд.
Більшість країн світу поєднують елементи солідарної і накопичувальної систем, маючи змішану пенсійну систему. Держава забезпечує мінімальну пенсію, а про решту – громадяни дбають самі. Наприклад, у США 15,5% доходів працівника йде на обов’язкове пенсійне страхування. Але водночас існують приватні і державні пенсійні фонди, куди американці за бажанням можуть відкладати гроші на пенсію. У Німеччині, Франції та Італії, окрім державної пенсії, існують також корпоративні: підприємства виплачують кошти своїм колишнім співробітникам.
Якщо порівнювати рівень пенсій, то в 2020 році середня пенсія в США сягнула 1205 євро, у Франції – 1389 євро, в Німеччині – 882 євро, а в Україні – лиш 117 євро.
«Пенсійна реформа невідворотна, її потрібно ухвалити для того, щоб українські пенсіонери могли стати гідними людьми й забезпечувати собі нормальний рівень життя. Як європейські пенсіонери, які на пенсії можуть не виживати, а насолоджуватися прекрасною старістю, подорожувати, купувати нерухомість. Накопичувальна пенсійна реформа важлива, але до неї ми будемо йти поступово», – переконана депутатка «Слуги народу» Галина Янченко.
За словами очільниці Мінсоцполітики Марини Лазебної, якщо в Україні залишиться тільки солідарний рівень пенсійного забезпечення, то пенсіонери отримуватимуть лише 20-30% від своєї колишньої зарплати. Тобто це 3 тисячі грн за умови зарплати у 10 тисяч грн.
Піонери накопичувальної системи
У кінці листопада Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті законопроєкт, який запроваджує професійну накопичувальну систему для окремих категорій працівників, яким зараз до 35 років. Документ стосується людей, які працюють в особливо важких і небезпечних умовах. Перелік цих професій міститься у Списку №1 та Списку №2 у постанові Кабміну №461 від 24 червня 2016 року. Зокрема, це шахтарі, гірники, металурги, хіміки, фармацевти, диспетчери польотів тощо. А також ремонтники, працівники тютюнових, парфумерно-косметичних підприємств тощо. За даними уряду, це близько 150 тисяч осіб.
Кабмін розробив для цих працівників три пенсійні програми. Перша дає право виходу на пенсію після 50 років чоловікам, які мають 25 років страхового стажу і при цьому понад 10 років пропрацювали в шкідливих умовах (список №1). Для жінок норма становить 20 років страхового стажу, з якого від 7,5 років припадає на шкідливе виробництво за списком №1.
Друга програма передбачає вихід на пенсію після 55 років. Чоловікам необхідно мати від 30 років страхового стажу, з яких 12,5 років – на небезпечних професіях. Жінкам потрібен страховий стаж від 25 років, з яких 10 років – на шкідливому виробництві.
Третя програма дозволяє добровільно взяти участь у накопичувальній професійній пенсійній системі на умовах, визначених у колективних договорах. Пенсійні виплати отримуються після 55 років.
«Люди зможуть отримати власні пенсійні рахунки, якими вони зможуть скористатися, коли будуть виходити на пенсію. Це тисячі грн, які людина зможе отримати в якості доплати до своєї пенсії. Приблизний об’єм коштів для такої накопичувальної системи складатиме від 2 до 3 млрд грн на рік», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Як це працюватиме?
Згідно з законопроєктом, після досягнення стажу, який дозволяє отримати пільгову пенсію, учасник програми матиме кілька опцій на вибір. Він зможе оформити договір про виплати зі свого рахунку чи пенсію на термін не менше 10 років або ж зможе зняти всі кошти з рахунку за раз. Законопроєкт надає право успадкувати залишок коштів на рахунку у разі смерті пенсіонера.
Джерелом фінансування накопичувальних рахунків будуть не особисті відрахування від зарплат працівників, як це відбувається у класичній накопичувальній системі, а страхові внески роботодавців. Сьогодні Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове пенсійне страхування становить 22% від зарплати. Уряд планує збільшити його ще на 15% за першою програмою, на 7% – за другою та від 3% за третьою.
На думку деяких економістів, таке збільшення податків призведе до тінізації зарплат у шкідливому виробництві – тобто до переведення працівників на неофіційні розрахунки. Однак у Мінсоцполітики переконані, що податкове навантаження на роботодавців не зміниться, оскільки законопроєкт не зобов’язує їх відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, як це є зараз.
«Ми змінюємо лише механізми. Тобто відшкодування пільгових пенсій буде замінено на фінансування таких пенсій через сплату підвищеної ставки Єдиного внеску», – наголосила міністр соціальної політики Марина Лазебна.
В уряді переконані, що від запровадження професійної накопичувальної системи виграють і працівники, і роботодавці, і держава. Якщо законопроєкт ухвалять, то нова система запрацює вже з 1 січня 2021 року.
