Співали, танцювали, вивчали мову і навіть одружитися пропонували. Все це робили на «Рок-Булаві»

Близько 70 рок-гуртів з України (серед них наш «Драбадан») та деяких країн Європи виступали протягом трьох днів (29 червня – 1 липня) в Переяславі на березі Дніпра. Вже вп’яте у нашому місті відбувся міжнародний Open Air-фестиваль «Рок-Булава». Не найкраща погода (інколи зривався дощ) не стала на заваді любителям рок-музики, тож людей було багато. У суботу на спортбазу «Переяславль», на території якої все й проходило, поїхав журналіст «Вісника Переяславщини». Він і ділиться своїми враженнями.

Рокери добре знають українську

Вперше минулого року побувавши на «Рок-Булаві», я зрозумів, що й надалі буду її регулярно відвідувати. Не через музику – більшість пісень я навіть зрозуміти не можу, – а через атмосферу. Вона тут особливо тепла. Зовні дещо лячні люди – з дивними зачісками та в чорному вбранні, з татуюваннями по всьому тілу – насправді дуже добрі та відкриті. Я це дізнався ще рік тому, тож тепер не здивувався. Зовсім не побоявся піти на фестиваль сам, бо чудово знав, що ніхто мене там не образить, а з часом у будь-якому разі з кимось познайомлюся.

Прогулюючись фестивальним містечком, не міг не звернути увагу на яскравий помаранчевий намет, біля якого зібралося чимало людей. Виявляється, це локація проекту «Р.І.Д.», спрямованого на вивчення української мови, культури, історії, етнографії. Погодьтеся, якось дивно побачити таке на рок-фестивалі. Звичайно ж, я перевірив свої знання. Завдання були різноманітні: наприклад, пояснити фразеологізм або ж із двох вибрати одне правильне слово. На жаль, всі призи уже встигли розіграти. Втім, не факт, що я мав шанс на перемогу, бо рокери, схоже, доволі добре знають українську. (…)

Дівчину, яка екзаменувала присутніх, звуть Іванна Світляр. Вона з Черкащини, керує лінгвістичним відділом проекту. Розповіла мені таке:

– Ідея проекту «Р.І.Д.» зародилася на Черкащині, але зараз є волонтери по всій Україні: на Житомирщині, Чернігівщині, в Луцьку, Києві, Вінниці. Засновник – Максим Тимчий. У Черкасах ми проводимо лекторії-практикуми з популяризації вивчення української мови. Також відео цих лекцій можна знайти на нашому каналі в Ютубі.

Маємо додатки для мобільних пристроїв «Р.І.Д.» та «Крамниця», які можна завантажити як на операційну систему Android, так і на IOS. У програмі «Р.І.Д.» щодня надходять три цікаві українські слова з наголосами, описом, контекстом, картинками. За кожне вивчене слово користувач отримує піщинки часу (така собі валюта) і зможе використовувати її в «Крамниці». Там можна придбати електронні книги, які автори пишуть спеціально для нашого проекту. Додатки абсолютно безкоштовні.

– Як Вам на «Рок-Булаві»? – запитав я.

– Сьогодні тут ми розігрували блокноти. Перевіряли знання з української мови у наголосах, правописі, фразеології, паронімах. Я навіть не очікувала, що буде так прикольно. Здавалось би, люди прийшли відпочивати, а не вивчати щось. Однак всі були задоволені. Можливо, хтось спочатку й приходив до нашого намету для фану, але відразу зацікавлювався та ще й друзів згодом приводив. Дехто казав, що у нас цікавіше, ніж на сценах. Після цього я зрозуміла, що приїхали ми недаремно.

– Є стереотипне мислення, що на рок-фестивалях щось подібне може бути нецікавим, – долучився Максим Тимчий. – Але ми зіграли на контрасті: запропонували таке, чого й близько тут немає. І це спрацювало.

Вогняні закохані

Як завжди, на фестивалі було дві сцени. Біля альтернативної – зовсім мало людей. Проте мотивація на ній виступити у маловідомих гуртів є, оскільки, якщо вони добре себе зарекомендують, у майбутньому зможуть потрапити на головну. Там, звичайно ж, значно більше глядачів. Дехто танцює, хтось п’є пиво або щось їсть поблизу фуд-кортів.

Найбільше суботнього вечора чекали виступів гуртів ТТ34 із Білорусі та українського Space of Variations. Вони справді «розірвали» публіку, у них навіть пісні «на біс» просили. Сподобалося також вогняне шоу, яке показували водночас із музичними номерами. Однак ще більше вразило, коли хлопець і дівчина, які щойно розмахували різними палаючими штуками, піднялися на сцену. Вони вже нічого не демонстрували… крім проявів кохання: хлопець став на коліно і зробив пропозицію. Вона відповіла «так». Всі вибухнули оваціями.

Щасливому нареченому Денису 28 років, він з Києва. Його обраниця з Хмельниччини. Познайомилися два місяці тому. Розповів мені, як наважився на такий серйозний крок:

– Потрібно бути щасливим не тільки від свого життя, а й від життя своєї половинки. Вона повністю підтримує мене у всіх починаннях: в роботі, захопленнях. І це для мене найголовніше. Це прекрасно, коли ти не заздриш, не ревнуєш, а просто щасливий за будь-який успіх коханої людини. Ось в такій ситуації і варто робити пропозицію. Думаю, весілля проведемо дуже скоро. Можливо, на одному із найближчих рок-фестів.

«У перший день зірвав горло»

(…) Владислав Фігурний (28 років) приїхав з Києва, працює аккаунт-менеджером з продажу холодильного обладнання (шафок для зберігання колекційних сортів вина). За своє життя встиг побувати на 17 фестивалях, на «Рок-Булаві» – вже вчетверте.

– Я творча людина, але не настільки, щоб цим заробляти, – розповідає. – Малюю, граю на гітарі, співаю. Щоправда, у перший день познайомився з прекрасною компанією і під час вечірніх посиденьок з гітарою зірвав горло. Цей фест можна назвати «Рок-Булава-Family». Все по-сімейному, дуже душевно. Всі добре знають одне одного, а якщо й не знають, то легко знайомляться. За родом своєї діяльності я повинен дуже багато спілкуватися з людьми, тому зрозуміло, що мене це трішки втомлює. А от на «Рок-Булаві» навіть не помічаю зі скількома людьми за день розмовляю.

Переяслав – це третє моє улюблене місто після Києва і Львова. Тут немає натовпу, відчуваєш свободу. А «Рок-Булава» з усіх фестивалів у мене на першому місці. Вона відкриває сезон, тим паче, це один із найважчих у плані музики фестів. Фішка – місце проведення: тут шикарна природа, поруч Дніпро, чудове наметове містечко. Єдиний мінус – цього разу на фестивалі було представлено лише п’ять гуртів з україномовним репертуаром. Я висловив це зауваження організаторам, і вони пообіцяли через рік виправити ситуацію.

Після завершення суботньої концертної програми акустичні міні-виступи тривали у наметовому містечку. А наступного дня розваги продовжилися з новою силою. Закінчився фестиваль у неділю пізно ввечері виступом легендарного українського гурту «Green Gray».

Віталій Усик

Додати коментар