Місто Переяслав розташоване на Лівобережній Україні, на річках Трубіж та Альта. Неподалік протікає найбільша річка України – Дніпро. Саме на цій річці є можливість використання річкового порту.

Через Переяслав проходить автомобільна траса Київ-Дніпропетровськ. Відстань до Києва – 87 км. За 28 км від міста проходить залізниця Київ-Полтава-Харків. За 50 км розташований міжнародний аеропорт Бориспіль.

Перша літописна згадка про Переяслав датована 907 роком. У древні часи Переяслав був могутнім політичним, економічним і культурним центром Русі, південно-східним форпостом, одним із православних християнських центрів давньоруської держави. З Х – до початку ХІІІ ст. Переяслав — одне з найбільших міст Русі, третє після Києва та Чернігова. З 1054 року — стольний град Переяславського князівства, простори якого сягали Оки та Дону. Переяславщина — історичне ядро, етнографічний центр, де формувалася українська нація. Тут сформувався новий стан – козацтво, яке очолило боротьбу всього українського народу за волю і незалежність. У роки Визвольної війни 1648-1657 рр. гетьман України Богдан Хмельницький, шукаючи підтримки серед держав-сусідів, скликав у січні 1654 року історичну козацьку Переяславську раду, в якій брало участь московське посольство. В подальшому всі домовленості та умови були порушені московськими самодержцями і Україна поступово була перетворена на провінцію Російської імперії. Нині правдивість та історична справедливість відновлюється. Тому факт цього союзу викликає все більшу кількість сумнівів. Нині триває етап пошуку документів, які розвінчують факт цієї події.

З Переяславом тісно пов’язані життя та діяльність видатного українського філософа Григорія Сковороди. Переяслав і Переяславщина займали визначне місце в житті та творчості геніального поета України Тараса Григоровича Шевченка. На запрошення свого щирого друга, переяславського лікаря Андрія Йосиповича Козачковського, Шевченко приїздив до Переяслава чотири рази: влітку та восени 1845 року і двічі 1959 року. Саме тут були написані його найвідоміші твори, у т.ч. й «Заповіт».

На жаль, значна частина культурних пам’яток Переяслава піддалася знищенню в роки атеїстичної боротьби 20-30 рр. ХХ ст. та в роки Другої світової війни: Покровський собор, Вознесенський монастир та інші.

Переяславщина, як і вся Україна, також випила свою чашу страждань під час голодних 1932-1933 років. Через довгі десятиліття мовчання до нас дійшла інформація про більш-менш точну кількість жертв геноциду – під час голодомору в місті та районі загинуло близько 26 880 осіб.

Додала трагічних сторінок у життя міста й Друга світова війна, коли кожен переяславець відчув біль особистих утрат. Немає оселі, де б війна не лишила по собі незгойні рани сирітства й удівства – 8800 життів переяславців забрала Друга світова.

12 жовтня 1943 року, після звільнення від німецько-фашистських загарбників, місто Переяслав було перейменоване. На відзнаку заслуг гетьмана України Богдана Хмельницького місто отримало назву Переяслав-Хмельницький.

Не одне десятиліття переяславці намагались повернути історичну назву місту. У 2019 році Постановою Верховної Ради України від 30.10.2019 року № 251-ІХ «Про перейменуванню міста Переяслав-Хмельницький Київської області» місто Переяслав-Хмельницький перейменували на Переяслав.

Нині місто Переяслав є адміністративним центром Переяславської міської територіальної громади, яка утворена в результаті проведення місцевих виборів у 2020 році, відповідно до Постанов Верховної Ради України від 15.07.2020 №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» та від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №600-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Київської області», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області».

Переяславська міська територіальна громада утворена шляхом створення та приєднання до міста Переяслава:

• Великокаратульського старостинського округу Переяславської міської територіальної громади з центром в селі Велика Каратуль, що складається з сіл Велика Каратуль, Мар’янівка, Плескачі;
• Вовчківського старостинського округу Переяславської міської територіальної громади з центром в селі Вовчків;
• Гайшинського старостинського округу Переяславської міської територіальної громади з центром в селі Гайшин, що складається з сіл Гайшин, Гребля, Чирське;
• Гланишівського старостинського округу Переяславської міської територіальної громади з центром в селі Гланишів, що складається з сіл Гланишів,Довга Гребля;
• Дем’янецького старостинського округу Переяславської міської територіальної громади з центром в селі Дем’янці, що складається з сіл Дем’янці, Харківці;
• Мазінського старостинського округу Переяславської міської територіальної громади з центром в селі Мазінки.

У місті функціонує Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» – один з провідних на Україні, унікальний музейний комплекс, у складі якого близько 30 тематичних музеїв. Серед них унікальні археологічні колекції, колекція стародруків ХVІІ – початку ХVІІІ ст., козацького спорядження та зброї, меморіальні етнографічні та мистецькі колекції, які є національною гордістю України. Натхненником, організатором створення цього повного комплексу пам’яток історії та архітектури Переяслава-Хмельницького та музеїв міста став Герой України Михайло Іванович Сікорський.

Перлиною НІЕЗ «Переяслав» є перший в Україні Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (музей просто неба, скансен). Викликають захоплення відвідувачів міські музеї археології, народного одягу Середньої Наддніпрянщини, Меморіальний музей Г.С.Сковороди, Меморіальний музей В.Г.Заболотного, Музей Кобзарства, українського рушника, народного сухопутного транспорту та інші. Безцінне історичне значення має низка археологічних та архітектурних пам’яток ХІ ст. на території дитинця та посаду древнього Переяслава: Михайлівський собор, єпископський палац, єпископські ворота з надворітною церквою св. Федора, церкви св. Андрія, Успіння Богородиці (церква Володимира Мономаха), Спаська церква, Воскресінська церква (ХІІ ст.), Вознесенський собор (Івана Мазепи).

Переяслав з давніх часів був одним із найвизначніших центрів освіти й культури Русі. Продовжувачем славних освітянських традицій є Університет Григорія Сковороди у Переяславі.

Культуру міста презентують Переяславський центр культури та мистецтв, Переяславська мистецька школа імені Павла Сениці, Переяславська художня школа імені Петра Холодного, клуби мікрорайонів міста.

Багата земля Переяславщини на самобутніх майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Переяславський край надихає на поетичну творчість багатьох майстрів художнього слова. Любов до української пісні, народної творчості об’єднує переяславців у фольклорні колективи, які своєю піснею та гумором збагачують духовну скарбницю нашої землі. У місті діють  самодіяльні фольклорні колективи.

Нині значна увага приділена розвитку інфраструктури для прийому та обслуговування туристів та гостей міста.

Інвестиційною привабливістю міста та громади можна вважати:

• вигідне географічне розташування;
• близькість до столиці країни та розташування на автомагістралях;
• наявність вільних виробничих площ;
• значну частку родючих ґрунтів та їх екологічну чистоту;
• привабливе природне середовище;
• потенціал трудового ресурсу;
• значну роль міста як історико-культурного центру України;
• наявність вищих та спеціальних освітніх закладів.

Місцеві органи влади зацікавлені у вирішенні питань, пов’язаних із залученням іноземних інвестицій.