Регламент міської ради

Регламент Переяслав-Хмельницької міської ради VII скликання № 03-02-VII

РЕГЛАМЕНТ

Переяслав-Хмельницької міської ради VII скликання

 РОЗДІЛ І.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Міська рада – представницький орган місцевого самоврядування

  1. Переяслав-Хмельницька міська рада (надалі – Рада) – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади міста Переяслава-Хмельницького і приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“, Європейською хартією місцевого самоврядування, Статутом територіальної громади, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.
  2. Регламент Ради (надалі – Регламент) встановлює порядок діяльності Ради, скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань Ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України. Регламент має вищу юридичну силу щодо усіх інших рішень Ради з цих питань.
  3. Загальний склад Ради – 34 депутати.
  4. Дотримання даного Регламенту є обов’язковим для всіх депутатів Ради, Переяслав-Хмельницького міського голови (надалі – Міський голова), органів Ради, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.

 

Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань Ради

  1. Рада проводить засідання у сесійній залі Ради (м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 27/25) або в іншому місці, визначеному Міським головою або секретарем Переяслав-Хмельницької міської ради (надалі – Секретар Ради) за погодженням із Колегією Ради.
  2. Засідання Ради можуть також проводитися в іншому місці за рішенням Ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу Ради у встановленому цим Регламентом порядку.
  3. Засідання Ради ведуться українською мовою.
  4. Промовець, що є іноземцем або особою без громадянства, який не володіє українською мовою, може виступати іншою мовою із забезпеченням свого виступу українською мовою.

 

Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради

  1. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій Ради є відкритими і гласними, крім випадків, встановлених законами України та цим Регламентом.
  2. Відкритість засідань Ради забезпечується шляхом акредитації у встановленому порядку представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади у встановленому цим Регламентом порядку на пленарному засіданні Ради та засіданнях її органів.
  3. Акредитація представників засобів масової інформації, організація висвітлення діяльності Ради, її органів та посадових осіб покладається на уповноважений структурний підрозділ Ради для висвітлення її діяльності.
  4. Гласність засідань Ради забезпечується шляхом проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також, за рішенням Ради, може здійснюватися транслювання засідань через гучномовці за межі будинку Ради, по радіо, телебаченню тощо.
  5. Гласність діяльності Ради також забезпечується через офіційне оприлюднення текстів проектів нормативно-правових рішень та прийнятих рішень Ради, висновків і рекомендацій постійних комісій, звітів тимчасових контрольних комісій шляхом обов’язкового розміщення на офіційному веб-сайті міської ради.
  6. Засідання Ради та її виконавчого комітету транслюються он-лайн в мережі Інтернет, а також на офіційному веб-сайті Ради зберігається у вільному доступі архів відеотрансляцій.
  7. Жителі міста мають право бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради. Особи, які виявили бажання відвідати відкрите засідання міської ради, повинні не пізніше як за три дні до її відкриття подати відповідну заяву на ім’я секретаря ради, на якого покладається обов’язок організувати такі відвідання. У разі неможливості забезпечити відвідування жителями міста сесії міської ради у залі засідань міської ради секретар ради повинен вирішити питання про проведення відкритого засідання міської ради в іншому приміщенні. Право члена територіальної громади бути присутніми на пленарному засіданні може бути обмежено лише за відсутності місця або відповідно до законодавства з метою обмеження протиправних дій із боку конкретної особи (вчинення ним бійки, хуліганських дій, поява у нетверезому стані, тощо).
  8. Відкритість та гласність діяльності Ради забезпечується відкритим заслуховуванням звітів Міського голови, керівників виконавчих та інших органів Ради, комунальних підприємств міста Переяслава-Хмельницького один раз на рік із подальшим публікуванням таких звітів на офіційному веб-сайті Ради та в друкованих ЗМІ.
  9. Відкритість та гласність у діяльності Ради забезпечується також через стабільне функціонування офіційного веб-сайту Ради (www.phm.gov.ua). При функціонуванні веб-сайту Ради повинно бути забезпечено:
  • розміщення діючої редакції Статуту територіальної громади, Регламенту Ради, Регламенту виконавчого комітету Ради;
  • технічна можливість у будь-який час доби переглядати, поширювати, копіювати (зберігати) і роздруковувати будь-які матеріали з офіційного веб-сайту Ради. При цьому має бути вказана дата розміщення інформації та документів на офіційному веб-сайті Ради;
  • технічна можливість здійснювати перегляд он-лайн трансляцій засідань Ради, її виконавчого комітету, а також можливість у будь-який час доби переглядати архів трансляцій;
  • розміщення результатів голосувань Ради, в тому числі поіменних, протоколів засідань Ради та її органів (постійних та інших комісій, виконавчого комітету тощо) зі всіма додатками;
  • розміщення в порядку, визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації”, проектів рішень Ради з його додатками;
  • розміщення інформації про Міського голову, його заступників, Секретаря Ради, депутатів, членів виконавчого комітету, керівників виконавчих органів, яка включатиме основні біографічні відомості, декларації про доходи, час і місце прийому, контакти для листування та телефонного зв’язку, дані про відвідування засідань Ради, її виконавчого комітету та засідань комісій Ради;
  • розміщення інформації про план роботи Ради, в т.ч. дату, місце і порядок денний засідання Ради та її органів;
  • розміщення звітів Міського голови, депутатів, постійних та тимчасових контрольних комісій Ради;
  • розміщення звітів керівників виконавчих органів Ради, керівників комунальних підприємств міста;
  • функціонування електронного надання інформації з офіційного веб-сайту Ради на електронні скриньки зареєстрованих користувачів

 

Стаття 4. Закриті засідання Ради

  1. Усі засідання Ради, її виконкому та виконавчих органів є відкритими, окрім засідань чи розгляду окремих питань, закритий розгляд яких передбачений законом.
  2. Засідання тимчасових контрольних комісій можуть проводитись закрито у порядку, визначеному законом.

 

Стаття 5. Встановлення Державного прапора України та прапора міста.

  1. На будинку Ради встановлено постійно піднятий Державний прапор України.
  2. На час пленарних засідань Ради у сесійному залі (іншому місці проведення пленарного засідання) встановлюються Державний прапор України та прапор міста Переяслава-Хмельницького. Порядок використання прапора міста Переяслава-Хмельницького може встановлюватися за рішенням Ради окремим Положенням.

 

РОЗДІЛ II.

ДЕПУТАТ РАДИ – ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ОРГАНИ РАДИ

Стаття 6. Депутат та його права і обов’язки у Раді, її органах та виборчому окрузі

  1. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їхні доручення.
  2. Депутат Ради зобов’язаний виконувати обов’язки, що покладені на нього діючим законодавством та даним Регламентом, в т.ч. брати участь у роботі Ради, роботі постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їхніх рішень.
  3. Депутат Ради повинен виконувати свої обов’язки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
  4. Діяльність депутата висвітлюється на офіційному веб-сайті Ради шляхом розміщення інформації про депутатську діяльність; засоби зв’язку з депутатом; одержані нагороди, подяки і стягнення; відвідування пленарних засідань, засідань постійних і тимчасових комісій; результати персонального голосування тощо. Такі відомості повинні розміщатись зусиллями секретаріату, організаційним відділом та відділом інформації Ради.

Окрім цього, депутат може звернутись із проханням розмістити направлені запити (звернення), внесені проекти актів, пропозиції, поправки, дані про зустрічі з виборцями, роботу в Раді, громадську і наукову діяльність, статті, публікації у ЗМІ тощо. Така інформація розміщується за даними депутата.

  1. Депутат періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями. Проведення звітів депутатів здійснюється у першому кварталі наступного за звітним року. Депутат зобов’язаний подати завчасно письмовий звіт для його розміщення на офіційному веб-сайті Ради, а також провести звітну зустріч із виборцями в строки, вказані вище. Інші процедурні моменти звітування депутата визначаються законодавством або окремим рішенням Ради.
  2. Депутат має право на депутатське звернення, яке оформлюється письмово і може надсилатися за вибором депутата через секретаріат Ради або самим депутатом.
  3. Депутат має право на невідкладний прийом будь-якою посадовою особою Ради, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, що розташовані в місті. Таке право реалізується шляхом безумовної негайної зустрічі відповідної посадової особи та депутата. Здійснюючи таке право, депутат повинен пред’явити посвідчення та повідомити про бажання зустрітись із посадовою особою в порядку невідкладного прийому відповідно до статті 14 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.
  4. Депутат має право порушувати питання про недовіру Міському голові. Це право реалізується через внесення відповідного проекту рішення в порядку, визначеному Регламентом. Проект рішення повинен містити чіткі і послідовні мотиви недовіри Міському голові (порушення Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень, порушення норм моралі, професійної етики тощо). Проект рішення про недовіру розглядається на сесії Ради (в постійних комісіях та на пленарному засіданні). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували депутати в кількості 2/3 від загального складу Ради. Проект рішення про недовіру Міському голові підлягає оприлюдненню в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Ради. Проект рішення про недовіру Міському голові може бути обговорений на громадських слуханнях, що проводяться в порядку, визначеному законом та Статутом територіальної громади.
  5. Депутат має право порушувати питання про розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування. Таке право реалізується депутатом через внесення відповідного мотивованого проекту рішення. Проект рішення розглядається на сесії Ради (в постійних комісіях та на пленарному засіданні). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували депутати в кількості більше половини від загального складу Ради. Орган, щодо якого було прийнято рішення про розпуск, вважається розпущеним (ліквідованим, припиненим) із моменту набуття чинності відповідного рішення Ради. Рішення щодо ініціювання звільнення посадових осіб місцевого самоврядування має наслідком початок усіх передбачених законом процедур для оформлення та проведення звільнення відповідної посадової особи. Проект рішення про розпуск органів Ради та/або звільнення посадових осіб місцевого самоврядування підлягає оприлюдненню в ЗМІ та на офіційному веб-сайті Ради. Проект рішення може бути обговорений на громадських слуханнях, що проводяться в порядку, визначеному законом та Статутом територіальної громади.
  6. Депутат має право вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних Раді, а також з питань, що віднесені до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території. Таке право реалізується через внесення письмової пропозиції депутата до секретаріату Ради із вказівкою того, звіт та інформація якого органу чи посадової особи пропонується заслухати на пленарному засіданні Ради. Також вказується предмет та обсяг звітування і причини такої необхідності. Письмова пропозиція депутата спрямовується до Секретаря Ради, який зобов’язаний підготувати на розгляд найближчої чергової сесії Ради проект рішення про заслуховування звіту чи інформації відповідного органу або посадової особи. Секретаріат Ради повідомляє відповідний орган або посадову особу про дату і час пленарного засідання, на розгляд якого винесено питання щодо звіту (інформації) цього органу (посадової особи), а також зазначає предмет і обсяг звітування (інформування). У відповідності до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, на вимогу Ради керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов’язані прибути на засідання Ради для подання інформації з питань, віднесених до відання Ради та її органів, відповіді на запити депутатів.
  7. Рада та її органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами, депутатськими групами та фракціями їхніх повноважень. Порядок організації та забезпечення роботи депутатів, депутатських груп та фракцій, (надання їм приміщень, транспорту, зв’язку, оргтехніки тощо) визначаються Радою.
  8. Рада забезпечує депутатів, депутатські групи та фракції своїми офіційними виданнями та інформаційними матеріалами, організовує допомогу з правових питань, надає можливість ознайомитися з рішеннями ради, виконавчого комітету та розпорядженнями міського голови.

 

Стаття 7. Помічники-консультанти депутата Ради

  1. Депутат Ради може мати до п’яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
  2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата Ради, організацію їх роботи та розподіл обов’язків між ними здійснює особисто депутат Ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
  3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата Ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата Ради, яке затверджується Радою.

 

Стаття 8. Депутатські групи

  1. Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень, за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками. Членство депутата Ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.
  2. Депутатська група створюється на установчому засіданні членів групи. Група повинна мати свою назву. Депутатська група може мати свою символіку та має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу групи.
  3. Технічне і матеріальне забезпечення функціонування депутатських груп здійснює секретаріат Ради. Для роботи депутатських груп виділяються приміщення, що обладнані необхідними меблями та копіювальною технікою, якими депутатські групи користуються почергово відповідно до графіку, погодженого між депутатськими групами.

 

Стаття 9. Депутатські фракції

  1. Депутати мають право об’єднатись у депутатську фракцію. Депутатські фракції Ради формуються на партійній основі депутатами Ради.
  2. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Навіть один депутат має право створити фракцію.
  3. Депутатська фракція створюється на установчому засіданні членів фракції. Депутатська фракція повинна мати свою назву та символіку. Діяльність депутатської фракції повинна відповідати ідеям та доктринам політичної сили, яку представляють депутати, що входять до складу фракції. Депутатська фракція може використовувати символіку політичної сили, яку вона представляє, та має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу фракції.
  4. Технічне і матеріальне забезпечення функціонування депутатських фракцій здійснюється секретаріатом Ради. Для роботи депутатських фракцій виділяються приміщення, що обладнані необхідними меблями та копіювальною технікою, якими депутатські фракції користуються почергово відповідно до графіку, погодженого між депутатськими фракціями.

 

Стаття 10. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп

  1. Кожна депутатська фракція або група реєструється в секретаріаті Ради. Умовою реєстрації є надходження до секретаріату Ради підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування депутатської групи/фракції. У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції (групи), її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (групи), а також прізвища голови депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція (група) зобов’язана інформувати Раду про виникнення змін у складі депутатської фракції (групи).
  2. Головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція та депутатська група вважаються створеними з моменту оголошення головуючим про це на пленарному засіданні Ради.
  3. Про вступ до депутатської фракції (групи) нових членів головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, що підписується головою депутатської фракції (групи) та новими членами фракції (групи).
  4. Про вихід депутатів з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмової заяви депутата, що виходить з фракції (групи).
  5. Про виключення депутата з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, підписаного головою депутатської фракції (групи).

 

Стаття 11. Права депутатських фракцій та груп

Депутатські групи та фракції мають права, передбачені чинним законодавством, в т.ч. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного сесії Ради та на обов’язкове оголошення перерви у пленарному засіданні Ради перед голосуванням щодо будь-якого конкретного питання (пропозиції, поправки, доповнення), для проведення консультацій та узгодження позиції членів депутатської групи, фракції. Депутатські групи та фракції мають право на пропорційне представництво в постійних комісіях, що означає пропорційне право на зайняття посад голів постійних комісій представниками депутатської групи та фракції.

 

Стаття 12. Комісії Ради

  1. У відповідності із вимогами Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” Рада утворює постійні та тимчасові контрольні комісії. Функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначається окремим положенням, яке затверджується Радою.
  2. Постійні комісії утворюються Радою. Постійна комісія діє у складі голови та членів комісії. Голова та члени постійної комісії обираються Радою. Всі інші питання роботи комісії, в т.ч. обрання заступника голови та секретаря, вирішуються відповідною постійною комісією самостійно. При обранні голів постійних комісій забезпечується реалізація права депутатських фракцій та груп на пропорційне представництво. Розподіл посад голів у конкретних постійних комісіях здійснюється за загальним консенсусом керівників депутатських груп та фракцій. У випадку недосягнення згоди проводиться жеребкування. За результатами розгляду звіту про діяльність постійної комісії за звітний рік може бути переобраний голова постійної комісії, а також може бути прийняте рішення про реорганізацію чи ліквідацію постійної комісії.
  3. У складі Ради функціонують такі постійні комісії:
  • з питань бюджету та фінансів;
  • з питань земельних відносин, комунальної власності, будівництва та архітектури;
  • з питань освіти, культури, роботи з молоддю, фізкультури та спорту, соціального захисту населення та охорони здоров’я;
  • з питань регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень Ради, співпраці з органами самоорганізації населення, законності та правопорядку, запобігання і протидії корупції, охорони прав і законних інтересів громадян;
  • з питань соціально-економічного розвитку, інвестицій, цін, тарифів, житлово-комунальних відносин, транспорту, екології, благоустрою, підтримки підприємництва та охорони культурної спадщини.

Персональний склад постійних комісій затверджується окремим рішенням Ради.

  1. Депутат (окрім Секретаря Ради) зобов’язаний увійти до складу однієї з постійних комісій, брати участь у її роботі. Відмова депутата від входження до постійної комісії та неприйняття участі в роботі постійної комісії є підставами для відкликання депутата. Депутат зобов’язаний письмово повідомити голову постійної комісії та секретаріат Ради про поважні причини відсутності на засіданнях комісії (з додаванням відповідних документів). У випадку відсутності такого повідомлення вважається, що депутат відсутній без поважних причин.
  2. Тимчасові контрольні комісії Ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд Ради. Рішення про утворення тимчасової контрольної комісії Ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради.
  3. Порядок діяльності тимчасової контрольної комісії та строк її повноважень визначаються рішенням Ради про створення такої комісії. Роботу тимчасових контрольних комісій забезпечує секретаріат Ради.

 

Стаття 13. Порядок відкликання голів та членів постійних комісій

  1. Голова постійної комісії може бути у будь-який час відкликаний Радою. Вмотивовані пропозиції про відкликання голови постійної комісії Ради вносяться:

1.1. За рішенням відповідної постійної комісії Ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії);

1.2. За ініціативою не менш як однієї третини депутатів від загальної кількості Ради;

1.3. За рішенням депутатської фракції (групи), членом якої був даний депутат, що обіймав посаду голови за пропорційним представництвом (у випадку припинення членства депутатська фракція (група) делегує іншого члена фракції (групи)) .

  1. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його компетенції. Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.
  2. Голова постійної комісії вважається відкликаним у випадку прийняття про це рішення Ради, що приймається більшістю від загального складу Ради. Відкликаний голова постійної комісії стає членом цієї комісії, якщо ним не подано заяву про входження до іншої постійної комісії. Рада зобов’язана розглянути питання обрання нового голови постійної комісії та прийняти рішення.
  3. Питання про обрання депутата в іншу комісію можуть бути ініційовані за згоди конкретного депутата головою депутатської фракції (групи), до якої входить депутат, головою постійної комісії та самим депутатом. За рішенням Ради депутат може бути обраний в іншу постійну комісію. Рішення про внесення змін до складу постійної комісії приймається більшістю від загальної складу Ради.

 

Стаття 14. Колегія Ради

  1. Колегія представників депутатських груп і фракцій Ради (надалі – Колегія Ради) створюється як дорадчо-погоджувальний колегіальний орган для попереднього розгляду порядку денного сесії і підготовки організаційних питань роботи Ради.
  2. Колегія Ради створюється в кількості 15 членів. До складу Колегії Ради входять Міський голова, Секретар Ради, голови депутатських фракцій, депутатських груп та комісій з правом ухвального голосу.
  3. У разі відсутності голови депутатської фракції (комісії, групи) у засіданні Колегії Ради бере участь заступник голови або уповноважений представник фракції (комісії, групи) з правом ухвального голосу.
  4. Головує на засіданнях Колегії Ради Міський голова, а в разі його відсутності – Секретар Ради або вибраний поміж присутніх з правом ухвального голосу простою більшістю голосів керівник однієї з фракцій.
  5. Депутати мають право бути присутніми на засіданнях Колегії Ради, брати участь у обговоренні питань, вносити свої пропозиції щодо проекту порядку денного сесії.

На час розгляду питань порядку денного на засіданні Колегії Ради можуть бути присутні автори проектів рішень, які не є депутатами Ради.

  1. Колегія Ради проводить свою роботу у формі засідань. Засідання Колегії Ради є правомочним за умови присутності на ньому не менше половини її складу.
  2. Робота Колегії Ради здійснюється гласно, її засідання є відкритими. Протокол засідання Колегії Ради повинен бути оформлений у дводенний термін після засідання, а копії протоколу розіслані членам Колегії Ради електронною поштою.
  3. Колегія Ради:
    • Розглядає пропозиції щодо проектів плану роботи Ради, розкладу та порядку денного сесій;
    • Обговорює кандидатів на посади голів постійних комісій, а також кандидатури осіб, які  пропонуються для обрання, затвердження,  призначення або погодження Радою;
    • Вносить Міському голові пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Ради та дати його проведення відповідно до цього Регламенту;
    • Розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності депутатів на пленарних засіданнях;
    • Розглядає інші пропозиції з організації роботи Ради відповідно до цього Регламенту.
  4. Міський голова враховує рішення Колегії Ради під час формування порядку денного та при внесенні кандидатур осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження Радою.

 

Стаття 15. Засідання Колегії Ради

  1. Засідання Колегії Ради відбуваються не пізніше, ніж за два дні до сесії (пленарного засідання) Ради за потребою.
  2. Засідання Колегії Ради скликаються Міським Головою, Секретарем Ради або за ініціативою представників не менш як двох депутатських фракцій.
  3. Протокол засідання Колегії Ради оформляєтьсясекретаріатом Ради.
  4. До протоколу засідання Колегії Ради додаються не виголошені заяви учасників засідання, подані до Колегії Ради у письмовій формі.
  5. Головуючий на засіданні Колегії Ради підписує протокол відповідного засідання.
  6. Рішення Колегії Ради приймаються більшістю голосів від загального складу Колегії Ради.

 

Стаття 16. Робочі органи сесії Ради

  1. Робочими органами сесії Ради є лічильна комісія та редакційна комісія, що обираються з числа депутатів Ради.
  2. Лічильна комісія формується за пропозиціями головуючого, Політичних сил та депутатів.
  3. Лічильна комісія обирається Радою процедурним рішенням. До складу лічильної комісії мають право увійти представники кожної Політичної сили. Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
  4. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.
  5. Для узгодження текстів рішень, заяв, звернень, які приймаються Радою, Рада може сформувати редакційну комісію. Редакційна комісія обирається Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого із числа депутатів та з включенням до її складу відповідних фахівців. У роботі редакційної комісії можуть брати участь автори проекту рішення (заяви, звернення).
  6. Редакційна комісія оформляє остаточну редакцію проекту прийнятого рішення (заяви, звернення) та вносить на розгляд Ради. Цей примірник підписується уповноваженим членом комісії не пізніше наступного дня після пленарного засідання.
  7. Редакційна комісія формується на випадок роботи із особливими текстами. В усіх інших випадках оформлення кінцевої редакції рішень Ради покладається на секретаріат Ради.

 

Стаття 17. Секретаріат Ради

  1. Секретаріат міської ради (надалі – секретаріат Ради) створюється з числа працівників організаційного відділу та відділу інформації Ради в кількості 3-х осіб, які працюють на постійній основі. Секретаріат здійснює організаційне, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню Радою взаємодії з її виконавчими органами, здійснює контрольні функції, передбачені цим Регламентом. Керівником секретаріату Ради є начальник організаційного відділу Ради.
  2. Діяльність секретаріату Ради безпосередньо координує Секретар Ради.
  3. Секретаріат Ради діє згідно з Положенням, яке затверджується Радою за поданням Секретаря Ради.

 

Стаття 18. Виконавчі органи Ради

  1. Виконавчі органи Ради утворюються Радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених чинним законодавством.
  2. Виключною компетенцією Ради є утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск у встановленому законодавством порядку.
  3. У порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», за пропозицією Міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність апарату Ради та її виконавчих органів.
  4. Кандидатури членів виконавчого комітету, заступників міського голови вносить на розгляд Ради Міський голова. Перед внесенням на розгляд Ради кандидатур заступників міського голови та членів виконавчого комітету, вони обговорюються у постійних комісіях і депутатських фракціях (групах), які готують щодо кандидатур вмотивовані висновки і за необхідності доповідають на пленарних засіданнях.
  5. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету, повинні отримати через секретаріат Ради інформаційні матеріали (біографічні довідки, іні відомості) щодо цих кандидатур. Претенденти на посади заступників міського голови виступають на засіданнях постійних комісій, пленарному засіданні та відповідають на запитання депутатів; їхні кандидатури затверджуються на пленарному засіданні Ради.
  6. В обговоренні кандидатур на посади заступників міського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати Ради.
  7. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком. Якщо запропонована Міським головою кандидатура (кандидатури) до складу виконавчого комітету не отримала підтримки необхідної більшості депутатів, Міський голова представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.
  8. Виконавчі органи Ради підзвітні і підконтрольні Раді, здійснюють повноваження, які визначені чинним законодавством та окремим рішенням Ради про розмежування повноважень між виконавчими органами Ради.
  9. Після обрання виконавчого комітету та затвердження структури і загальної чисельності виконавчих органів Рада ухвалює Регламент діяльності виконавчого комітету.

 

РОЗДІЛ ІII.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ. ПРОВЕДЕННЯ ЧЕРГОВИХ ТА ПОЗАЧЕРГОВИХ СЕСІЙ РАДИ

Стаття 19. Сесійна форма роботи Ради

  1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради – це форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.

 

Стаття 20. Перша сесія Ради

  1. Перед початком першої сесії міська територіальна виборча комісія за участю працівників виконавчого комітету міської ради здійснює реєстрацію новообраних депутатів, які прибули для участі в пленарному засіданні.
  2. Першу сесію новообраної міської ради відкриває голова міської територіальної виборчої комісії і веде її до моменту визнання повноважень депутатів міської ради нового скликання та новообраного міського голови.
  3. Голова міської територіальної виборчої комісії інформує міську раду про підсумки голосування і підсумки виборів депутатів та міського голови. Інформація голови міської територіальної виборчої комісії береться до уваги. Після оголошення інформації про результати і підсумки виборів депутатів міської ради та міського голови Міський голова приступає до подальшого ведення сесії, на якій вирішуються організаційні питання про створення робочої групи по підготовці другої сесії.

 

Стаття 21. Друга сесія Ради

  1. Другу сесію Ради скликає та веде Міський голова.
  2. На другій сесії Ради розглядаються такі питання:
  • про створення робочих органів Ради;
  • про створення секретаріату Ради;
  • про затвердження Регламенту Ради;
  • про затвердження Положення про постійні комісії Ради;
  • про створення та ліквідацію постійних комісій Ради;
  • про затвердження складу постійних комісій Ради;
  • про обрання голів постійних комісій Ради;
  • про обрання на посаду Секретаря Ради;
  • про закріплення депутатів Ради за виборчими округами;
  • про затвердження заступників Міського голови з питань діяльності виконавчих органів Ради;
  • про затвердження керуючого справами виконавчих органів Ради;
  • про утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу;
  • про затвердження Регламенту виконавчого комітету.

 

Стаття 22. Відкриття та закриття сесії Ради

  1. Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація депутатів особисто з підтвердженням своєї присутності власноручним підписом. Депутат зобов’язаний брати особисту участь в пленарному засіданні Ради. Депутат зобов’язаний письмового повідомити секретаріат Ради про поважні причини відсутності на пленарному засіданні. У випадку відсутності такого повідомлення вважається, що депутат відсутній без поважних причин.
  2. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання. Після відкриття оголошується, яка кількість депутатів прибула на пленарне засідання, а також оголошуються прізвища відсутніх депутатів (кожного окремо), які не повідомили про причини відсутності.
  3. При відкритті сесії і після її закриття виконується Державний Гімн України. Усі присутні в залі пленарних засідань зобов’язані стояти під час виконання Держаного гімну України, присутні повинні співати Гімн або зберігати тишу.
  4. Сесія закривається після розгляду усіх питань порядку денного, у тому числі шляхом перенесення розгляду окремих питань на наступну сесію Ради. Сесія не може бути закрита, якщо Рада не вичерпала порядок денний.

 

Стаття 23. Скликання чергових та позачергових сесій Ради

  1. Чергові сесії скликаються, як правило, в останній четвер місяця. У разі, якщо на останній четвер місяця припадає святковий або неробочий день, то сесія Ради переноситься на інший день.
  2. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніше як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках – не пізніше як за день до сесії.
  3. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Ради, підписані ініціаторами у встановленому порядку, надсилаються Секретарю Ради з визначенням питань і з проектами документів, розгляд яких пропонується.
  4. Розпорядження про місце і час проведення та порядок денний пленарного засідання доводиться секретаріатом Ради до відома кожного депутата, зазвичай, у електронній формі (шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту депутата), або в інший можливий спосіб, а також здійснюється повідомлення через ЗМІ та офіційний веб-сайт Ради.

 

Стаття 24. Порядок денний сесії Ради

  1. Порядок денний сесії Ради формує Міський голова, враховуючи:

1.1. затверджений план роботи Ради;

1.2. пропозиції Секретаря Ради;

1.3. пропозиції депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів;

1.4. пропозиції виконавчого комітету, виконавчих органів ради;

1.5. пропозиції, внесені у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань.

  1. Не рідше одного разу на квартал до порядку денного обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:

2.1 про роботу виконавчого комітету та структурних підрозділів міської ради;

2.2 про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах;

2.3 про роботу комунальних підприємств та рух коштів на їхніх рахунках.

  1. Не рідше одного разу на рік вносяться питання про роботу постійних або тимчасових контрольних комісій та про виконання рішень і доручень Ради.
  2. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами статті 26 цього Регламенту.

 

Стаття 25.Суб’єкти права внесення пропозицій щодо питань на розгляд міської ради (ініціатори).

  1. Пропозиції щодо питань на розгляд Раді можуть вносити (ініціатори):
  • загальні збори громадян (в порядку місцевої ініціативи або іншому визначеному законом і Статутом територіальної громади порядку);
  • міський голова;
  • постійна комісія;
  • депутат (депутати);
  • депутатська група, фракція;
  • виконавчий комітет або виконавчий орган міської ради ;
  1. Ініціатор внесення є Автором проекту рішення (незалежно від того хто технічно підготував проект). Ініціатор внесення має право на визначення (заміну) доповідача (доповідати самостійно, або доручити на власний розсуд це будь-який іншій особі).

 

Стаття 26. Підготовка питань, що вносяться на розгляд Ради

  1. Підготовку питань, що вносяться на розгляд Ради, організовує Секретар Ради.
  2. Проект рішення, що планується винести на розгляд Ради, подається Секретарю Ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за 20 робочих днів до його розгляду на пленарному засіданні з метою прийняття, крім обумовлених Регламентом випадків термінового розгляду питань.
  3. До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:

– характеристика стану речей у галузі, яку врегульовує це рішення;

– потреба і мета прийняття рішення;

– прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення;

– механізм виконання рішення;

– порівняльна таблиця змін (у випадку, якщо проектом рішення пропонується внести зміни до існуючого рішення ради).

У випадку, якщо проектом рішення пропонується скасувати існуюче рішення Ради, до проекту рішення додається копія такого рішення Ради.

Авторам або доповідачам проектів рішень, що стосуються земельних питань, при розгляді даних питань на засіданні постійної комісії та сесії міської ради необхідно мати інформаційні та графічні матеріали.

  1. Друкований примірник проекту рішення повинен мати такі реквізити: на лицевій стороні бланку рішення Ради – назва рішення, нижче – текст проекту рішення; на зворотному боці бланку рішення Ради – перелік погоджувальних підписів (віз), дата та номер реєстрації проекту в секретаріаті Ради, а також – автор проекту. Примірники проектів рішень, які тиражуються для попереднього ознайомлення депутатами Ради, повинні містити помітку “Проект“.
  2. Текст проекту рішення повинен складатися з таких частин:

5.1. мотивуючої, в якій містяться посилання на закони та інші нормативні акти, обставини, якими викликана необхідність прийняття рішення;

5.2. резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюється рішення, виконавці поставленого завдання;

5.3 заключної, в якій вказана постійна комісія, на яку покладається контроль за виконанням рішення, а також вказівка про набуття чинності рішення у випадку більш пізнього набуття чинності та спосіб його оприлюднення.

  1. До проекту рішення секретаріатом Ради додаються, при необхідності, висновки відповідних комісій Ради.
  2. Проект рішення повинен мати погоджувальні підписи (візи). Проект рішення після його реєстрації проходить візування в:

7.1. Секретаря Ради;

7.2. Заступника міського голови, відповідно до розподілу обов’язків;

7.3. керівника виконавчого органу чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання;

7.4. автора проекту;

7.5. юридичному відділі;

7.6. секретаріаті Ради.

  1. Візування проекту рішення є обов’язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші (або тексті проекту рішення) у формі зауважень до проекту рішення або окремої думки. Суб’єкти внесення проектів рішення зобов’язані подавати проект рішення із погоджувальними підписами (візами), отримання погоджувальних підписів (віз) є обов’язком Автора проекту. У випадках, коли Авторами проекту рішення є депутати, депутатські фракції (групи) або постійні комісії – отримання погоджувальних підписів (віз)здійснюється секретаріатом Ради.
  2. Друкування та розмноження проектів рішень та інших документів Ради, постійних комісій проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.
  3. Не пізніше як за 4 дні до засідань постійних комісій, а у виняткових випадках та у випадках, передбачених Регламентом, – не пізніше як за день до пленарного засідання секретаріат Ради забезпечує можливість ознайомлення депутатами з проектами рішень та пояснювальних записок, шляхом надання (надсилання на електронну пошту) копій проектів рішень та усіх додатків до них. Не пізніше як за чотири дні до засідання постійних комісій секретаріат Ради забезпечує ознайомлення депутатів із документами (довідкові, інформаційні, експертні та інші додаткові матеріали, висновок юридичного відділу виконавчого комітету Ради про відповідність проекту рішення чинному законодавству України, рекомендації профільних постійних комісій Ради; висновки виконавчих органів Ради). Не пізніше двох днів до пленарного засідання секретаріат Ради передає депутату робочу теку пленарного засідання, яка повинна містити порядок денний засідання, проекти рішень, усі додатки та пояснювальні записки до них, висновки постійних комісій. За рішенням Ради тека паперових матеріалів пленарного засідання може бути замінена надсиланням повного пакету усіх сесійних матеріалів депутатам для використання їх у електронних пристроях (ноутбуках, планшетах, тощо). При цьому на пленарному засіданні повинен бути наданий кожному депутату порядок денний у паперовому вигляді.
  4. Проекти нормативно-правових рішень розміщують на окремій сторінці офіційного веб-сайту Ради, де обов’язково в табличній формі зазначаються:

11.1. Дата реєстрації проекту рішення в Раді;

11.2. Назва проекту рішення;

11.3. Автори;

11.4. Посилання на сторінку громадського обговорення проекту.

Проекти рішень розміщені відповідно до дати надходження. Біля проектів рішень, які розміщені в базі менше ніж 10 днів, виставляється позначка червоними літерами «Нове надходження».

 

Стаття 27. Попереднє обговорення проектів рішень

  1. Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення постійними комісіями, громадськістю проектів рішень з усіма додатками, що виносяться на розгляд Ради, із обов’язковим виконанням вимог Законів України „Про доступ до публічної інформації”, „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
  2. Секретар Ради забезпечує оприлюднення проектів нормативно-правових рішень з усіма додатками шляхом розміщення їх на офіційному веб-сайті Ради та розсиланням інформації про нові надходження в базі проектів рішень депутатам Ради.
  3. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення кінцевої редакції покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій Ради.
  4. Зауваження, висновки та пропозиції подаються у письмовій формі.

 

Стаття 28. Пленарні засідання Ради

  1. Пленарні засідання є складовою сесії Ради. При неможливості розглянути порядок денний протягом одного пленарного засідання, рішенням Ради розгляд питань порядку денного розбивається на два і більше пленарних засідання.
  2. На початку пленарного засідання Рада визначає порядок роботи. Пленарне засідання Ради відбувається в такому порядку:
  • реєстрація депутатів та повідомлення про відсутність;
  • вступне слово головуючого про відкриття сесії Ради;
  • виконання Державного Гімну України;
  • заслуховування запитів, звернень, заяв;
  • затвердження порядку денного та регламенту роботи сесії;
  • вирішення процедурних питань проведення сесії;
  • обговорення питань порядку денного та голосування з них;
  • розгляд питання порядку денного „Різне”;
  • закриття сесії Ради.
  1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради Міський голова. Якщо Міський голова не виконує цього, то функції відповідно до чинного законодавства виконує Секретар Ради або обраний депутатами головуючий на засіданні. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання.
  2. Робочий день пленарних засідань Ради починається о 10 годині і триває до 18 години, з обідньою перервою з 13.00 до 14.00 години, а також протягом дня, в разі необхідності, 15-ти хвилинними перервами.

 

Стаття 29. Правомочність пленарних засідань Ради

  1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини депутатів від загального складу Ради. Участь депутатів у пленарному засіданні визначається за їхніми підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо присутності оголошуються головуючим на початку засідання.
  2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий за згодою голів фракцій (груп) може перенести початок пленарного засідання на 30 хв для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення засідання на інший, встановлений ними день, але не більше, ніж на два тижні.
  3. У ході проведення пленарного засідання сесії Ради, у разі потреби, за процедурним рішенням Ради може проводитися перереєстрація депутатів.

 

Стаття 30. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради

  1. Головуючий на засіданні Ради:

1.1 відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради;

1.2 виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність письмових пропозицій та поправок;

1.3 інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

1.4 організовує розгляд питань;

1.5 оголошує списки осіб, які записалися для виступу;

1.6 надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця, називаючи ім’я, прізвище та посаду відповідної особи;

1.7 створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

1.8 ставить питання на голосування, оголошує його результати;

1.9 неухильно дотримується цього Регламенту та забезпечує його дотримання всіма присутніми на засіданні;

1.10 робить офіційні повідомлення;

1.11 вживає заходи для підтримання порядку на засіданні;

1.12 здійснює інші повноваження, що випливають із цього Регламенту.

  1. Під час виступів на засіданні Ради головуючий не має права коментувати чи давати оцінки промовцям та їхнім виступам, за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
  2. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам озвучення документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
  3. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради або депутатською фракцією (групою), озвучення документів, пропозицій від комісії, фракції, групи здійснюється визначеним доповідачем.

 

Стаття 31. Затвердження порядку денного і внесення до нього змін. Послідовність розгляду питань порядку денного

  1. Проект порядку денного оголошується головуючим на початку пленарного засідання Ради, він приймається за основу більшістю від присутніх на пленарному засіданні Ради. Пропозиції про зміни та доповнення до проекту порядку денного (виключення окремих питань, зміна черговості їх розгляду) ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження. Рішення щодо пропозицій про зміни і доповнення до порядку денного ухвалюється більшістю від присутніх на пленарному засіданні.
  2. Порядок денний приймається в цілому більшістю від загального складу депутатів Ради. В разі неприйняття порядку денного в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо.
  3. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
  4. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проектів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.
  5. Головуючий на засіданні може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається Радою.
  6. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування.
  7. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного пленарного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.
  8. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за процедурним рішенням Ради. В ході пленарного засідання Рада має право повернутись до внесення змін до порядку денного, таке повернення здійснюється за процедурним рішенням Ради за пропозицією депутата, депутатської фракції (групи).

 

Стаття 32. Депутатський запит, депутатське запитання. Оголошення, заяви.

  1. Депутат має право на внесення депутатського запиту, депутатського запитання, проголошення заяви та оголошення в порядку, визначеному законодавством та Регламентом.
  2. Депутатський запит і депутатське запитання можуть вноситись в письмовій або усній формі. Депутатські запити, депутатські запитання, заяви і оголошення оголошуються депутатами на початку пленарного засідання сесії. Кількість оголошуваних депутатами запитів, запитань, заяв та оголошень не обмежується, для їх проголошення депутату надається час тривалістю до 3 хвилин на кожен виступ. Депутатський запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання Ради.
  3. Після оголошення депутатського запиту, головуючий ставить такий запит на голосування. Запит вважається підтриманим у випадку, якщо за нього проголосувало 1/3 від загального складу Ради.
  4. Порядок розгляду депутатського запиту встановлюється чинним законодавством України. Загальний строк розгляду депутатських запитів – 10 календарних днів із моменту одержання запиту особою (особами), яким він адресований. При підтриманні депутатського запиту Рада може встановити менший або більший строк його розгляду. При відсутності в рішенні ради про підтримання депутатського запиту вказівки на строк розгляду, вважається, що Радою встановлено загальний строк розгляду депутатських запитів. Скорочений строк розгляду депутатських запитів не повинен бути менше 5 календарних днів.
  5. При внесенні депутатського запитання строк його розгляду та надання відповіді встановлюються депутатом самостійно. Як правило, відповіді на депутатські запитання мають бути надані до закінчення пленарного засідання.
  6. Депутат має право дати оцінку відповіді на свій запит. За результатами наданої на депутатський запит відповіді, може бути проведено обговорення, якщо за це проголосують не менш як ¼ присутніх на пленарному засіданні депутатів.
  7. Секретаріат Ради доводить текст запиту, запитання, оцінки до відповідного органу або посадової особи, до якого його скеровано.
  8. Депутатська фракція (група) мають право виступити із заявами та оголошеннями, для проголошення якої надається час тривалістю до 3 хвилин.
  9. За процедурним рішенням Ради, що ухвалене 1/3 присутніх на засіданні депутатів, промовцю може бути надана більша тривалість виступу, але не більше ніж 15 хв.
  10. Щодо заяв і оголошень рішення Рада не приймає.

 

Стаття 33. Виступи, доповіді (співдоповіді), запитання

  1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни; пропозиції, поправки та запитання виголошуються, як правило, з місця.
  2. Запис на виступ і для запитань проводиться через секретаріат Ради. Депутату, який не зареєструвався (за певних причин) слово для виступу надається, після того, як виступили попередні, хто записався.
  3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської фракції (групи) чи постійної комісії Ради зазначає їх назву.
  4. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий надає слово для запитань. Запитання доповідачам можуть ставити депутати та Міський голова. Запитання повинні бути чіткими, зрозумілими і, по можливості, короткими. Забороняється використовувати надане для запитання слово для здійснення виступу.
  5. Після закінчення запитань до доповідача (співдоповідачів), головуючий надає слово для обговорення питання. На засіданні він може надати слово для виступу і у разі усного звернення депутата, якщо у цьому виникла потреба. Проголошення виступів здійснюється, як правило, з місця. Особам, які проголошують виступи, запитання не ставляться, зміст виступів не коментується.
  6. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості.
  7. Кожна з фракцій (груп) має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Головуючий на засіданні надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій (груп) для висловлення узагальнених позицій фракції (групи).
  8. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання, надається слово для виступу. Окрім цього, депутати мають право на запитання та виступ з приводу внесеної пропозиції чи поправки.
  9. За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:

– заступникам Міського голови, керівникам структурних підрозділів виконавчих органів Ради;

– особам, які присутні на засіданні.

  1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого. У разі відсутності депутата в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
  2. Депутат, ім’я якого було згадано під час виступу, має право на беззаперечне проголошення репліки. Депутатська фракція (група), назва якої була згадана під час виступу, має беззаперечне право на виступ свого представника із реплікою не більше 1 хв.

 

Стаття 34. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради

  1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надане слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
  2. Депутат (крім головуючого, Секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від депутатської фракції (групи), доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не враховуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності за процедурним рішенням Ради, прийнятим без обговорення.
  3. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю.
  4. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.

 

Стаття 35. Тривалість виступів на пленарному засіданні

  1. Головуючий надає слово для виступу наступної тривалості:
  • для доповіді до 10 хвилин;
  • співдоповіді до 5 хвилин;
  • заключного слова до 4 хвилин;
  • тим, хто виступає в обговоренні ― до 3 хвилин;
  • для повторних виступів (але не більше двох разів з одного питання), за процедурним рішенням ради ― до 2 хвилин;
  • в обговоренні процедурою скороченого обговорення ― до 2 хвилин;
  • для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень – 2 хвилини;
  • для виступів запрошених осіб, заступників міського голови, керівників структурних підрозділів виконавчих органів Ради, за процедурним рішенням Ради ― до 3 хвилин;
  • для виступів у “Різному“ ― до 4 хвилин;
  • для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, запитань, внесення пропозицій і поправок ― до 2 хвилин;
  • для надання пояснень депутату, який вважає, що виступаючий або головуючий неправильно тлумачать його слова або дії – до 2 хвилин;
  • для внесення депутатського запиту ― до 3 хвилин на кожен запит;
  • для внесення депутатського запитання – 1 хвилина;
  • для проголошення репліки – 1 хвилина.
  1. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час.

 

Стаття 36. Перерви для узгодження позицій фракцій (груп)

Після обговорення питання порядку денного до початку голосування депутатська фракція (група) має беззаперечне право на перерву для узгодження позицій. Така перерва надається головуючим без прийняття процедурного рішення Ради тривалістю, про яку просить ініціатор, але не більше 15 хвилин. Перерва надається на вимогу голови (за його відсутності заступника голови) депутатської фракції (групи).

 

Стаття 37. Закінчення обговорення питань

  1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування, виголошуючи: «Переходимо до голосування. Чи є пропозиції щодо способу і порядку голосування?»
  2. З моменту виголошення такого заклику головуючого, надавання слова заборонено, слово може надаватися тільки щодо процедурних питань, способу чи порядку голосування.
  3. Якщо протягом 20 секунд не надійшло пропозицій щодо зміни способу і порядку голосування, головуючий закликає до голосування, виголошуючи заклик: «Голосуємо».

 

Стаття 38. Види та способи голосування

  1. Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.
  2. Відкрите голосування здійснюється у відкритому та в закритому режимі.
  3. Відкрите голосування здійснюється:

            –   шляхом підняття руки;

– шляхом поіменного голосування за окремим рішенням Ради. Поіменне голосування може здійснюватися шляхом оголошення позиції депутата (в ході голосування Секретар ради оголошує в алфавітному порядку прізвища депутатів. Депутат прізвище, якого оголошено встає і заявляє про свою позицію “за”, “проти”, “утримався”). Поіменне голосування може здійснюватися шляхом особистого підпису під відміткою «за», «проти», «утримався» на спеціальній відомості, підготовленій секретаріатом. На ній повинні зазначатися порядковий номер сесії, дата пленарного засідання та список депутатів.

 

Стаття 39. Таємне голосування

  1. Таємне голосування проводиться за процедурним рішенням Ради або у випадках, прямо передбачених чинним законодавством України, шляхом заповнення бюлетенів та проведення подальшого підрахунку волевиявлення. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.
  2. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:

2.1 час і місце проведення голосування;

2.2 порядок заповнення бюлетеня;

2.3 критерії визнання бюлетеня недійсним;

2.4 порядок організації голосування.

  1. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються секретаріатом Ради за формою, підготовленою секретаріатом Ради і затвердженою процедурним рішенням Ради.
  2. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:

4.1. Отримує від секретаріату Ради складений в алфавітному порядку список всіх депутатів та бюлетені для таємного голосування.

4.2. Опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.

  1. На підставі посвідчення депутата Ради члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються в скриньку для таємного голосування. Депутату заборонено демонструвати зміст бюлетеня після його заповнення. Примушування депутатів до розкриття волевиявлення повинні бути попереджені і припинені лічильною комісією, а за необхідності про такі випадки мають бути сповіщені правоохоронні органи щодо кримінально-караного діяння, передбаченого ст. 351 КК України.
  2. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.
  3. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджується Радою.

 

Стаття 40. Порядок голосування та прийняття рішення Ради

  1. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:

– проект рішення ставиться на голосування за основу;

– після цього ставляться на голосування, у порядку надходження всі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту;

– проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу Ради.

  1. Головуючому заборонено ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу, за відсутності мовчазної згоди Ради. Голосування за основу і в цілому можливе виключно у випадку, коли на заклик головуючого: „Чи можливо даний проект рішення поставити на голосування за основу і в цілому?”, не надійшло жодного заперечення депутатів.
  2. У випадку, якщо Рада прийняла рішення за основу, головуючий пропонує розглянути пропозиції та доповнення до тексту проекту рішення. Можливе прийняття рішення Ради спочатку по пунктах, розділах, а потім – в цілому.
  3. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що не були відкликані. Тексти пропозицій чи поправок, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що ініціював внесення тексту. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.
  4. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших і решта на голосування не ставиться.
  5. Головуючий на засіданні може поставити на голосування Ради питання про відмову ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу приймається Радою без обговорення.
  6. Після голосування всіх пропозицій та поправок проект рішення голосується в цілому.
  7. Після голосування по всіх пропозиціях та поправках, у випадку виникнення необхідності, Рада може прийняти рішення про направлення проекту рішення разом із ухваленими поправками на доопрацювання у відповідну постійну комісію (комісії).
  8. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  9. Депутат голосує особисто шляхом підняття руки. Депутат має право на одержання лише одного бюлетеня для таємного голосування і зобов’язаний не передавати його іншим особам.
  10. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
  11. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. За пропозицією головуючого, Секретаря Ради, депутата, яка підтримана процедурним рішенням Ради, проект рішення, пропозиція, доповнення чи зауваження до проекту рішення можуть бути поставлені на повторне голосування. В разі неприйняття рішення після повторного голосування – проект рішення, пропозиція, доповнення чи поправка вважаються відхиленими.
  12. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться переголосування без обговорення. У випадку наявності заперечень про таке повторне голосування, дане питання вирішується за процедурним рішенням Ради.
  13. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
  14. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Ради, спрямованих на одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень, здійснюється двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
  15. Результати голосування з будь-якого питання (в т.ч. процедурного рішення) надаються на прохання депутата, Міського голови, його заступників, акредитованих на пленарному засіданні журналістів. Така інформація надається депутатам і Міському голові за будь-який період, а акредитованим на пленарному засіданні журналістам лише щодо голосувань на поточному пленарному засіданні. Відомості про результати голосування надаються під час перерви у пленарному засіданні або після його закінчення.

 

Стаття 41. Рішення Ради

  1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові, ненормативні та інші акти у формі:

– рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричиняє певні юридичні наслідки;

– доручення – рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради і містить зобов’язання або повноваження до одноразової дії;

– звернення – рішення Ради, зверненого до суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

– заяви – рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;

– процедурного рішення – рішення, прийнятого Радою з процедурних питань.

  1. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради, крім випадків, передбачених законом. При встановленні результатів голосування до загального складу міської Ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування. Також депутат не має права відкликати свій голос після голосування.
  2. Секретаріат Ради забезпечує передачу на підпис міському голові прийнятих Радою рішень шляхом оформлення відповідного реєстру у 2-ох екземплярах. У цьому реєстрі вказується перелік переданих на підпис рішень, а також дата і підпис особи, яка отримала їх від Секретаріату Ради.
  3. Не пізніше п’ятого дня з моменту прийняття Радою рішення Міський голова зобов’язаний підписати прийняте рішення або скористатись процедурою ветування (частина 4 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).
  4. Рішення Ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинене Міським головою і внесене на повторний розгляд Ради (процедура ветування) із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути ветоване рішення. Про зупинення прийнятого Радою рішення Міський голова виносить розпорядження, у якому визначаються мотиви зупинення, обґрунтування зауважень та дата проведення повторного розгляду зупиненого рішення. Таке розпорядження повинно бути оприлюднене на офіційному сайті Ради разом із зупиненим рішенням Ради. Для розгляду зупиненого міським головою рішення Міським головою скликається позачергова сесія, яка повинна відбутись не пізніше 14 днів від моменту винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення Ради. Таке питання може бути розглянуте на черговій сесії, якщо дата проведення чергової сесії призначена не пізніше 14 днів із дня винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення Ради. Якщо Рада відхилила зауваження Міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу Ради, воно набирає чинності і Міський голова зобов’язаний підписати текст прийнятого рішення негайно.
  5. Рішення Ради з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. Рада не має права виносити рішення, що суперечать раніше прийнятим рішенням Ради індивідуальної дії, зокрема у випадку прийняття відмовного рішення Ради індивідуального характеру, відповідне питання може бути внесено на розгляд Ради після скасування попереднього відмовного рішення Ради в судовому порядку.

 

Стаття 42. Особливості розгляду питання порядку денного “Різне”

  1. Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання Ради депутатам надається право виступити у “Різному”, яке полягає у висловленні ними своїх думок, пропозицій, оголошень, заяв та позицій щодо роботи сесії, депутатської діяльності, роботи виконавчих органів Ради тощо.
  2. Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вживання відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.
  3. Рішення з питань, обговорюваних у “Різному”, не приймаються, голосування не проводиться.

 

Стаття 43. Окремі особливості підготовки та розгляду проекту бюджету

  1. З метою впорядкування та підвищення ефективності ухвалення рішень про бюджет Радою може бути прийнятий окремий Порядок розробки, підготовки, розгляду та ухвалення проектів рішень щодо бюджету міста на наступний рік, внесення до нього змін, а також ухвалення пов’язаних із бюджетним процесом рішень.

 

Стаття 44. Окремі особливості підготовки та розгляду питань генерального планування, земельних відносин та земельного кадастру, будівництва та архітектури.

  1. Питання генерального планування, земельних відносин та земельного кадастру, будівництва та архітектури повинні бути розглянуті виключно в порядку, визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації”.
  2. Питання генерального планування, земельних відносин та земельного кадастру, будівництва та архітектури не можуть бути включені в порядок денний під час затвердження порядку денного на початку та під час пленарного засідання Ради.

 

Стаття 45. Рішення Ради з процедурних питань

  1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі – процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного як таке, що не потребує окремого документального оформлення.
  2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.
  3. Процедурними, зокрема, вважаються рішення щодо:

3.1. Затвердження порядку денного, внесення до нього змін (включення та виключення питань, зміну черговості розгляду питань), повернення до формування порядку денного;

3.2. Про повторне голосування та переголосування;

3.3. Про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;

3.4. Про терміновість питань порядку денного;

3.5. Про відмову в поставленні на голосування пропозиції (поправки);

3.6. Про визначення способу проведення голосування;

3.7. Про поіменне (в т.ч. шляхом оголошення позиції) голосування;

3.8. Про утворення лічильної та редакційної комісій, затвердження їх складу та ухвалених ними рішень;

3.9. Про перерву у засіданні, продовження роботи під час встановленої Регламентом перерви, перенесення чи закриття засідання;

3.10. Про проведення додаткової реєстрації (перереєстрації) і спосіб перереєстрації;

3.11. Про надання додаткового часу для виступу;

3.12. Про зміну черговості виступів;

3.13. Про надання слова запрошеним на засідання та встановлення тривалості їх виступів;

3.14. Про форму бюлетеня для таємного голосування;

3.15. Про перерахунок голосів під час голосування шляхом підняття руки або таємного голосування;

3.16. Про взяття інформації лічильної комісії до відома;

3.17. Про обговорення відповіді на депутатський запит;

3.18. Про застосування заходів впливу за порушення вимог Регламенту та порушення правил поведінки на пленарному засіданні Ради, її органів.

  1. При виникненні сумніву чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, Радою про це приймається процедурне рішення.
  2. Процедурне рішення приймається, як правило, більшістю присутніх на засіданні Ради депутатів. Процедурні рішення, вказані в п. 3.1 цієї статті, приймаються більшістю депутатів від загального складу ради, рішення, вказані в п.п. 3.3., 3.5. цієї статті, ухвалюються 2/3 присутніх на засіданні депутатів, рішення, вказані в п.п. 3.7., 3.10., 3.11., 3.13., 3.15. цієї статті Регламенту, ухвалюються 1/3 депутатів від загального складу Ради депутатів, рішення, вказані в п. 3.17. цієї статті, ухвалюються ¼ присутніх на засіданні Ради депутатів.

 

Стаття 46. Набрання чинності рішень Ради. Оприлюднення рішень Ради та результатів голосування.

  1. Рішення міської ради повинне мати погоджувальні підписи (візи). Рішення міської ради проходить візування в:

1.1. Секретаря Ради;

1.2. Заступника міського голови, відповідно до розподілу обов’язків;

1.3. посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання.

1.4. автора проекту;

1.5. юридичному відділі;

1.6. секретаріаті Ради.

  1. Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший більш пізніший строк введення цих рішень у дію. Усі, без виключення, рішення Ради опубліковуються на офіційному веб-сайті Ради або в інший визначений у рішенні спосіб не пізніше, як у 10-денний термін після їх прийняття.
  2. На офіційному сайті Ради оприлюднюються для вільного доступу та поширення результати голосувань з питань порядку денного. Такі дані розміщуються секретаріатом Ради не пізніше наступного робочого дня після пленарного засідання.
  3. Контроль за оприлюдненням, реєстрацією і виконанням рішень Ради здійснює Секретар Ради.

 

Стаття 47. Протокол, фонограма пленарного засідання Ради

  1. Засідання Ради протоколюються секретаріатом Ради. У протоколі фіксуються:

– день, місце, початок і час закінчення засідання Ради, тривалість перерв;

– прізвище та ім’я головуючого на засіданні Ради та прізвища й імена присутніх депутатів (список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів оформляється як додаток до протоколу);

– прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених членів територіальної громади та посадових осіб;

– питання порядку денного, винесені на розгляд (у вигляді окремого рішення), а також усі подання, питання і пропозиції та спосіб їх вирішення;

– назви і редакції документів, розповсюджених секретаріатом Ради серед депутатів на засіданні Ради ( як додаток до протоколу);

– перелік рішень та результати виборів посадових осіб Ради;

– зміни та доповнення до проектів рішень Ради (у вигляді додатків до протоколу), які враховуються при голосуванні;

– заяви щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу (як додатки до протоколу);

– рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були вжиті;

– копії запитів депутатів Ради (як додатки до протоколу);

– повідомлення (як додатки до протоколу);

  1. Фонограма пленарного засідання Ради записується та зберігається у секретаріаті Ради протягом всього терміну повноважень Ради.

 

РОЗДІЛ IV

Підготовка і розгляд проектів регуляторних актів міської ради

 

Стаття 48. Загальні правила

  1. Підготовка і розгляд проектів регуляторних актів міської ради здійснюється відповідно до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, що складається та затверджується радою щорічно, але не пізніше 15 грудня поточного року. План діяльності з підготовки регуляторних актів є складовою частиною плану роботи міської ради. Після затвердження плану роботи міської ради план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів опубліковується на офіційному веб-сайті Ради.
  2. При підготовці проекту регуляторного акту, який не внесений до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, Рада вносить зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня внесення проекту на розгляд, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
  3. Розробник регуляторного акта, відповідно до строку підготовки проекту, встановленого планом діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, подає уповноваженій постійній комісії Ради проект регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу, не пізніше, ніж за два місяці до засідання сесії міської ради. Уповноважена постійна комісія за наявності мотивованого подання депутата Ради, іншої постійної комісії Ради, може визначити експерта та доручити йому підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта. У цьому разі аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо регуляторного впливу готується відповідно до вимог статті 8 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
  4. Уповноважена постійна комісія протягом 3 робочих днів від дня надання документів залучає експерта (за потребою) для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта. Строк підготовки експертного висновку встановлюється за домовленістю між постійною комісією та залученим експертом.
  5. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії Ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту, уповноважена постійна комісія протягом 5 робочих днів з дня отримання експертного висновку готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. У випадках, визначених цим Законом, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу.
  6. У разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий уповноваженій постійній комісії протягом строку, встановленого для його підготовки, висновки постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, у триденний термін з дня закінчення терміну підготовки експертного висновку. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті Регламенту, у цьому разі уповноважена постійна комісія узгоджує з експертом продовження терміну підготовки експертного висновку. Уповноважена постійна комісія повідомляє розробника регуляторного акта про висновки щодо цього акта.
  7. У разі, якщо уповноважена постійна комісії дійде висновку, що проект регуляторного акта відповідає вимогам Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, розробник регуляторного акта або за його поданням постійна комісія міської ради протягом 5 робочих днів з дня підготовки висновків оприлюднює одним зі способів, що передбачено ст. 13 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, проект регуляторного акта, аналіз регуляторного впливу (або експертний висновок) та встановлює строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції. Розробник регуляторного акта розглядає усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку,  повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

 

Стаття 49. Питання розгляду регуляторних актів

  1. Підготовлені висновки уповноваженої постійної комісії регуляторного акта і аналіз регуляторного впливу протягом 3 робочих днів з дня надходження від розробника передаються для вивчення до постійної комісії міської ради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у Раді (відповідальна за підготовку проекту рішення постійна комісія), за винятком випадків, коли уповноважена постійна комісія є відповідальною за підготовку проекту рішення.
  2. При представленні на пленарному засіданні сесії Ради проекту регуляторного акта голова уповноваженої постійної комісії доповідає про висновки цієї постійної комісії щодо відповідності проекту регуляторного акта вимогам Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
  3. Регуляторний акт не може бути прийнятий, якщо присутня хоча б одна з таких обставин:
  • відсутній аналіз регуляторного впливу;
  • проект регуляторного акта не був оприлюднений.
  1. Рішення з питань прийняття регуляторних актів приймаються за процедурою і в порядку, визначеному для прийняття рішень Ради. Прийняті регуляторні акти підлягають оприлюдненню в порядку та спосіб, визначений Регламентом.

 

РОЗДІЛ V.

ЕТИКА, ДИСЦИПІЛІНА ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 50. Норми депутатської етики та дисципліна

  1. Депутат Ради, здійснюючи свої депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, в тому числі керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів Ради, громадян.
  2. Депутат несе персональну відповідальність за зміст своїх виступів, їх правдивість та етичність. У випадку визнання в судовому порядку дій депутата (в т.ч. проголошених ним заяв та виступів) такими, що порушують вимоги Конституції і законів України, такі дії депутата можуть стати підставою для дострокового припинення його повноважень.
  3. Під час виконання повноважень для Міського голови і депутата є неприпустимим вживання образливих, неетичних, лайливих висловів по відношенню до громадян, окремих депутатів, депутатського корпусу в цілому, Ради, службовців місцевого самоврядування тощо. Неприпустимими є критика депутата щодо його вибору при голосуванні з окремого питання, зловживання та спекуляції при коментуванні прийнятих чи відхилених радою рішень.
  4. Депутати, присутні на засіданні Ради, зобов’язані мати охайний зовнішній вигляд, мати нагрудний знак депутата місцевої ради та посвідчення депутата.
  5. Під час пленарного засідання Міський голова, депутати, а також запрошені особи, присутні на засіданні члени територіальної громади міста та представники засобів масової інформації не повинні заважати виступаючим і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу, здійсненню голосування, підбиття його підсумків (вигуками, оплесками, вставанням тощо). Під час пленарного засідання Міський голова, депутати, а також запрошені особи повинні вимкнути персональні засоби зв’язку або перевести їх у беззвучний режим. Запрошеним особам та представникам засобів масової інформації заборонено здійснювати та приймати телефонні дзвінки в залі проведення пленарного засідання під час тривання засідання.
  6. Вимоги поведінки, визначені у частині п’ятій цієї статті, застосовуються також під час проведення засідань постійних та тимчасових контрольних комісій Ради.

Міський голова, депутати, інші присутні на пленарному засіданні Ради особи зобов’язані дотримуватись вимог даного Регламенту.

 

Стаття 51. Заходи впливу за порушення вимог Регламенту

  1. За порушення вимог даного Регламенту до порушника можуть застосовуватись такі заходи впливу (стягнення):
    • 1. Позбавлення права на продовження виступу;
    • 2. Позбавлення права виступу до закінчення пленарного засідання;
    • 3. Видалення з зали пленарного засідання (зали роботи комісії) до закінчення засідання.
  2. Стягнення застосовуються за процедурним рішенням Ради (комісії) за пропозицією, внесеною головуючим або депутатом.
  3. Якщо головуючий на засіданні звертається до виступаючого чи присутнього, останній повинен негайно зупинити свій виступ чи припинити свої дії. У випадку не реагування виступаючого на звернення головуючого, головуючий може поставити на голосування питання про позбавлення права виступу. Якщо вказана пропозиція головуючого не буде підтримана процедурним рішенням ради, виступ промовця повинен бути продовженим із додаванням до часу виступу часу, який було використано для голосування з цього процедурного питання.
  4. До застосування стягнення з метою наведення порядку в залі засідань головуючий на пленарному засіданні Ради або головуючий на засіданні комісії може оголосити порушнику попередження та перервати його виступ. У випадку, якщо порушник не припинив вчинення порушення або вчинив порушення повторно, головуючий або депутат вносить пропозицію накласти на порушника стягнення та пропонує адекватний, на його думку, вид стягнення. Головуючий зобов’язаний поставити дану пропозицію на голосування для прийняття процедурного рішення Ради (процедурного рішення комісії).
  5. Пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань або засідань постійної комісії є підставою для внесення пропозиції про відкликання депутата.
  6. Стягнення, передбачені п.п. 1.1., 1.2. цієї статті Регламенту, застосовуються до порушників за невиконання вимог ст.ст. 28 – 30 Регламенту, а також до порушників, що вчинили такі порушення на засіданнях постійної чи тимчасової контрольної комісій, в т.ч. виступали без дозволу, перевищували час, відведений для виступу, або висловлювалися не з обговорюваного питання, або виступали не з тих підстав, з яких йому надано слово тощо.
  7. Стягнення, передбачене п. 1.3. цієї статті Регламенту, застосовуються як крайній захід впливу на порушника за вчинення ним дій, які грубо порушують вимоги цього Регламенту, в т.ч. не реагування на вимоги головуючого, зухвале продовження вчинення порушення, непідкорення процедурним рішенням Ради щодо нього, вчинення лайки, бійки, знаходження в нетверезому стані. Порушник зобов’язаний самостійно покинути залу засідань. У випадку невиконання цієї вимоги видалення з зали доручається працівникам охорони, а при необхідності працівникам правоохоронних органів.
  8. Головуючий на засіданні зобов’язаний дотримуватись усіх норм та вимог, передбачених цим Регламентом. До головуючого на засіданні Ради (комісії) можуть бути застосовані стягнення, передбачені даним Регламентом. При цьому головуючий не може ухилитись від поставлення на голосування питання про застосування до нього стягнення.

 

Стаття 52. Повнота та дійсність Регламенту

  1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради більшістю голосів від загального складу депутатів Ради.
  2. Даний Регламент регулює діяльність Ради та припиняє свою чинність з моменту ухвалення регламенту Переяслав-Хмельницькою міською радою наступного скликання.
  3. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на Міського голову, Секретаря Ради, уповноважену постійну комісію. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні.
  4. Зміни та доповнення до Регламенту можуть бути внесені на пленарному засіданні Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом та діючим законодавством.
  5. У випадку виявлення суперечності між рішенням Ради і даним Регламентом застосовуються положення Регламенту.

        Міський голова                                                                                                 Т.В.Костін