Київщина історична: Переяславський район

«Моя Київщина» продовжує серію розповідей про історію створення районних центрів та міст області під назвою «Київщина історична». Бо, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. На черзі – Переяславський район.

Переяслав-Хмельницький — колишній район України на сході Київської області з центром у місті Переяслав був офіційно утворений 27 лютого 1932 року.
З далекої епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у XVII—XVIII ст. — Переяславський полк. Після  ліквідації автономії України наприкінці XVIII ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії, з 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії, а згодом  Переяславський район ввійшов до складу Київської області . В 1943 році Переяславський район переіменовано в Переяслав-Хмельницький.
До складу  району з 1962 по 1965 рік  входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району.
На території сучасної Переяславщини знайдено пам’ятки трипільської, зарубинецької та черняхівської культури, особливо  багато  артефактів  відшукано  по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою.
Селянсько-козацькі  повстання  проти польсько-шляхетського панування в Україні під проводом С.Наливайка, Ф.Трясила, Павлюка, Остряниці, у визвольній війні 1648—1654 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким відбувалися і  на Переяславщині. Славетний Григорій Сковорода викладав у Переяславському колегіумі, який тепер називається Університет Григорія Сковороди.
Екскурсійні об’єкти району та міста, варті уваги:
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Курган (с. Єрківці)
Погруддя Герою Соціалістичної Праці — Хобта Олена Семенівна (с. Гланишів)
Свято-Сергіївська каплиця (с. Ташань)
Ташанський парк (с. Ташань)
Церква Архістратига Михайла (с. Єрківці)
Церква Іоанна Богослова (с. Строкова)
Церква Іоанна Богослова (с. Гайшин)
Церква Святого Миколая (с. Дівички-1)
Церква Хрестовоздвиженська (с. Дівички)
Церква Воскресіння Христового (с. Воскресенське)
Руїни церкви Св. Іллі (с. Циблі)
У  Переяславі  стараннями першого очільника відновленого переяславського музею Михайла Сікорського створено Національний історико-етнографічний заповідник, який складається з 25 музеїв, а фондова колекція нараховує 166 тисяч експонатів.
У славного міста  Переяслава древня і цікава  історія. Є кілька версій  щодо походження назви міста і за однією з них назва походить від події: воїн князя Володимира переміг печенізького богатиря і «перейняв у них славу». Ще одна версія говорить на користь чоловічого імені Преслав, тобто вказувала на те, що місто належало Переяславу або ж ним було ним засноване. Існує ще одна давня назва міста – Переяславль. Вчені ще й досі  опрацювують легенди та шукають документальне підтвердження дати заснування міста.
12 жовтня 1943, одразу після відступу нацистських окупантів та відновлення радянського панування имісту додали приставку Хмельницький. Це було зроблено з метою «вшанування пам’яті великого сина українського народу, державного діяча і полководця України Богдана Хмельницького».
Епопея  повернення місту назви Переяслав  тягнулася  не один рік. Зважаючи на нашу бюрократичну машину, вирішення цього питання блокувалося, критикувалося, а проєкт постанови 20 разів потрапляв до порядку денного, проте жодного разу депутати ВР так і не дійшли до розгляду проєкту по суті. У Верховну Раду IX скликання знову внесли проєкт постанови про перейменування.
30 жовтня 2019 року Верховна Рада України  нарешті перейменувала місто Переяслав-Хмельницький на Переяслав, хоча депутати міської та обласної рад підтримали перейменування кількома  роками раніше.
Переяславська земля народила багато відомих людей— серед них політичні діячі, письменники, композитори, історики, художники, педагоги.
17 липня 2020 року район  було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Тетяна Іванчук
письменниця

Додати коментар