Реформа первинки на Переяславщині: сімейним лікарям купили обладнання, а пацієнтам оплачують аналізи

Із 1 квітня зміни запровадять у роботі Переяслав-Хмельницької ЦРЛ. А первинна ланка медицини в оновленому режимі відпрацювала вже рік. Що змінилося за цей час і кому покращало? Про це розповіла директорка Переяслав-Хмельницького Центру первинної медико-санітарної допомоги Наталія ЦАРЕНОК – Переяслав.City.

 Наталіє Петрівно, за які гроші центр працював минулий рік?

— З 1 січня 2019 року ми з державної цільової субвенції перейшли на фінансування через Національну службу здоров’я України. Для підписання з нею контракту заклад автономізували, комп’ютеризували кожне робоче місце і підключили електронну систему Хелсі. На таку підготовку ще в 2018 році  пішло близько 200 тис. грн. із місцевих бюджетів, сільські ради допомогли підключити інтернет у своїх амбулаторіях.

Відтоді за кожну підписану нашим лікарем декларацію отримуємо визначену плату від НСЗУ. Реєстри оновлюються щомісяця, тож сума щоразу різна, але в середньому за місяць маємо близько 2 млн грн — це наш основний дохід. Крім того були ухвалені місцеві програми підтримки з районного та міського бюджетів, а також з Дівичківської ОТГ. Програми профінансовані не повністю, але нам вистачило на ліки та деяке оновлення.

— На що витратили державні кошти?

— Від НСЗУ за рік отримали 23, 272 млн грн. З них майже 18 млн грн пішло на зарплату всім працівникам центру: лікарям, молодшому медичному та технічному персоналу. Решта — на зміцнення матеріальної бази та поточні витрати. Це медикаменти для невідкладної допомоги, оплата сервісу електронної системи та інтернету, відрядження і навчання лікарів, господарські потреби. Частину суми тримаємо як резерв.

З цих коштів також, згідно з договором, відшкодовуємо ЦРЛ за лабораторні  аналізи за направленням наших лікарів. В такому разі для пацієнтів безоплатними є загальний аналіз крові з формулою, сечі та загальний холестерин. Крім того в разі потреби на прийомі сімейний лікар сам проводить  швидкий тест на гепати В і С, на рівень глюкози в крові, інфаркт міокарда, обстеження ЕКГ, а витратні матеріали для цього ми самі закуповуємо.  

— Чим допомогли місцеві бюджети?

— Місто дало близько 500 тис грн., з яких майже 200 тисяч пішли на пільгове забезпечення переяславців медикаментами. Вони відпускаються за призначенням лікаря для амбулаторного лікування тим, хто має інвалідність, ці люди в персональному списку. Необхідні їм медикаменти ми закупили через тендер централізовано.

Ще 303 тис. грн. витратили на оснащення лікарів міської амбулаторії. Тепер у кожного є набір необхідних засобів, щоб провести огляд пацієнта за протоколом: виміряти тиск, вагу, зріст, є пульсометри і отоскопи — більшість з ними працює вперше. Якщо в пацієнта заклало вухо сірчаною пробкою, то допомогу нададуть наші лікарі без отоларинголога.

Також за ці кошти ми капітально відремонтували один з лікарських кабінетів, який доти був у найгіршому стані. Плануємо такі ремонти продовжити. Ще закупили у коридор м’які лавки-банкетки для очікування пацієнтів.

Із районного бюджету отримали майже 2 млн грн. на комунальні послуги, а ще 205 тис. грн. — на медикаменти за аналогічною програмою для пільговиків та на ліки для ФАПів. Дівичківська ОТГ профінансувала на 380 тис. грн., які пішли на ремонти їхніх закладів. У цьому році ми продовжуємо співпрацю з місцевими бюджетами за аналогічними програмами.

 Кошти, які отримуєте від НСЗУ, ідуть на зарплату всіх працівників центру. Їх вистачає на справді високі оклади?

— Нова система діє таким чином, щоб всі свої доходи і витрати медзаклади максимально оптимізували. За таких умов зарплат по 15 тисяч у наших лікарів немає. У Центрі офіційно 227 штатних одиниць, а фізично  на сьогодні працює 181 особа. З них лише 28 лікарів, тобто це ті, хто умовно кажучи,  завдяки деклараціям заробляє кошти на всю структуру, зокрема і сільські заклади, де лікарів немає

 На ФАПах у нас є й по два медики, санітарка, а в амбулаторіях мінімум п’ять працівників. Із місцевих бюджетів їхню зарплату не фінансують. Тому найважче було порозумітися з сільськими головами, працівникам ФАПів щодо необхідності оптимізувати мережу.

Нікого з людей не звільнили, але зменшили навантаження: санітарок перевели на 0,25 окладу, на 0,5-0,75 — молодший персонал. За можливості, місцеві ради можуть самі доплачувати своїм медикам. Наприклад, Дівичківська сільська рада лікарю виплачує премію. Цього року додаткові видатки на зарплату, це близько 60 тис. грн., вони включили в програму підтримки. Інакше вже не буде, тому треба разом працювати над тим, як і персонал зберегти, і якісну медичну допомогу забезпечити.

— Рік тому у вас бракувало лікарів, з якими вільно можна було підписувати декларацію, а як зараз?

— Лікарі нам потрібні, але ситуація потроху вирішується. Наприклад, з початку лютого сімейний лікар працює у Помоклях. Дівичківська ОТГ сама активно шукає лікаря в Єрківецьку амбулаторію, бо одного на понад 5 тисяч населення не вистачає.

З 11 березня почне підписувати декларації сімейний лікар міської амбулаторії Кіскіна Тетяна Миколаївна.

Потрібен лікар у Ташань, бо я й не пам’ятаю, коли він там був. Зараз там є фельдшер, дві медсестри, санітарка і водій, яких утримує центр. Водночас у селах, де вже працюють молоді лікарі за направленням, варто потурбуватися, щоб вони після закінчення терміну не виїхали — їх потрібно якось мотивувати.

 З іншого боку маємо прецедент, коли лікар вузького профілю з ЦРЛ перекваліфікувався в сімейного. З 11 березня почне підписувати декларації сімейний лікар міської амбулаторії Кіскіна Тетяна Миколаївна, яка доти працювала онкологом. Загалом маємо на сьогодні близько 40,7 тисяч декларацій на майже 54 тисячі населення міста і району загалом.

— Як освоїли лікарі і пацієнти нові електронні сервіси: черга, прийом, рецепти?

 

— У лікарів проблем немає, всі працюють в електронній системі і ведуть прийом за попереднім записом. Кожен пацієнт має свій час, на один прийом — 20 хвилин. Лікарі встигають. А пацієнти ще не всі звикли приходити на призначений час, а не за кілька годин наперед. Тоді чекають і обурюються. А лікар якщо й не веде прийом, бо пацієнт з черги не прийшов, то іншого він не візьме, бо така електронна програма. А з е-рецептами таких проблем немає. 

У більшості люди починають розуміти систему і в неї інтегруватися. Вчаться планувати візити до лікаря, записуються он-лайн,  дотримуються графіку прийому. Визнають зручність цього насамперед ті, хто працює чи зайнятий вихованням дітей. Водночас у кожного лікаря є кілька годин для так званої живої черги і кожен, хто потребує первинної меддопомоги, її отримає.

Валнтина Батрак

Додати коментар