В Переяславі за парти сяде на сто школярів більше, ніж минулого року

Завершується підготовка до початку нового навчального року в закладах освіти Переяслава-Хмельницького (Київська область). Про те, з чим освітяни міста його зустрінуть, скільки школярів сядуть за парти на початку вересня та інше з начальником міського відділу освіти Петром Ярмоленком (51 рік) спілкувався кореспондент “Вісника”.

– Цього року перше вересня припадає на неділю. Коли відбуватимуться урочисті заходи?

– У понеділок, 2 вересня. Минулого року, до речі, воно припадало на суботу і ми також урочистості переносили на понеділок. Зараз вже немає категоричних інструкцій, як саме проводити перші уроки. Це – на розсуд колективів навчальних закладів. А взагалі останнім часом склалася тенденція відходити від традиційних лінійок і таке інше в подібних ситуаціях.

Всі наші школи повністю готові до навчань. В цілому за парти сяде 3558 учнів. Це десь на 100 більше, ніж минулого року. Перших класів буде 14. Навчатиметься в них близько 370 дітей, і це на рівні минулого року. Найбільше перших класів – чотири – буде у сьомій школі. Вона у нас взагалі найбільша і цього року кількість учнів тут зросте до 939 (900 минулого року). Наступна за чисельністю друга школа. Якщо минулого року тут було 600 учнів, то зараз планується 638. Вона у нас і найбільш переповнена. Потроху додалося учнів і в інших школах. От, скажемо, у традиційно найменшій за чисельністю четвертій школі, якщо минулого року їх було 214, то тепер планується 239.

– Можливо, ви цікавитеся демографією. Є тенденція, що отаке зростання кількості учнів продовжиться і в наступні роки?

– Так, я слідкую за статистикою народжуваності у місті. Якщо раніше у нас з’являлося десь 370-380 дітей на рік, потім вони йшли в садочки, у школи, то із 2017 року почався різкий спад у народжуваності. Одразу десь на 100 дітей. Скажемо, ось за перше півріччя цього року у місті народилося лише 130 дітей. Тож, коли їм прийде час йти до школи, першокласників буде набагато менше.

– Щось можете відмітити серед новацій навчального процесу?

– Очевидно, в першу чергу слід сказати, що ось вже другий рік реалізовуватиметься державна програма “Нової української школи”. В її рамках проводиться ґрунтовне матеріально-технічне забезпечення відповідно до сучасних вимог тих наших учнів, які вперше переступають шкільний поріг. Кошти для цього надаються як з державного, так і міського бюджетів. І, якщо держава цього року виділила на їх рівні минулого (близько 700 тис грн), то з міського бюджету замість 300 тис грн, як це передбачено програмою, нам дали півтори мільйони. Впродовж цього літа майже на всю цю суму через тендерну процедуру для шкіл було закуплено нові меблі – парти, стінки, вчительські осередки і таке інше. Окрім того,  також для перших класів придбали багато функціональні друкувальні пристрої, телевізори, ноутбуки та інше технічне оснащення.

– Як посуваються ваші будівельні проекти, адже деякі доволі таки грандіозні?

– Із останніх найбільший будівельний проект на 8 млн 200 тис грн (5 млн з державного і 3,2 млн з міського бюджетів) ще минулого року було розпочато у сьомій школі. Він передбачав утеплення зовнішніх стін навчального корпусу, а також закінчення заміни старих вікон на сучасні енергозберігаючі склопакети, дверей та закінчення реконструкції даху. Закінчити всі роботи планувалося до 31 серпня цього року. Проте київська фірма, що виграла тендер на їх проведення, повністю завершила цей проект вже на початку минулого липня. А от, скажемо, вікна у школі вони встигли замінити ще восени минулого року. І коли, це зробили, у нас по відділу освіти ні в жодній школі, ні в садочку вже не залишалося жодного старого дерев’яного вікна, що потребувало б заміни.

Звісно, ця школа дуже велика. Зараз ми відремонтували навчальний корпус і переходи, а от спортивний комплекс, їдальня ще потребують ремонтів.

Серед менш масштабних проектів було відремонтовано, скажемо, спортзал сьомого дитсадочку, дах приміщення клубу юних моряків вартістю близько 200 тис грн та інше.

Р. S. Поки ми бесідували, до кабінету зайшла переяславка Марія Красовська (61 рік). Розповіла, що у неї онука Настя навчається у п’ятій школі. Коли минулого року на базі сьомої школи відкрився міський інклюзивно-ресурсний центр, вона потребувала його допомоги і почала ходити туди. Зайняття зі спеціалістами цього центру їй дуже допомогли. Тож жінка спеціально прийшла до відділу освіти подякувати за це.

Леонід МІЛЮТІН (“Вісник Переяславщини”)

Додати коментар