В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Проте Чорнобиль і досі є незагоєною раною.
Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй —Чорнобиль. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів “дотлівають” у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність.
Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє. Внаслідок Чорнобильської катастрофи радіаційного забруднення зазнали 3,5 мільйона гектарів лісів України. На 157 тисячах гектарів заборонена будь-яка діяльність, у тому числі й полювання, риболовля та збирання грибів і ягід.
Потерпілі – це не лише люди, які безпосередньо зазнали горя, але й ми з вами. Бо Чорнобиль, більшою чи меншою мірою, торкнувся кожного з нас. Адже якби не аварія, то не було б настільки скалічених доль і стільки хвороб. Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв-ліквідаторів, завдяки яким сьогодні живемо. Ми низько схиляємо голови перед вами і з особливим почуттям вшановуємо! Велика вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні люди до вас, щодня, щохвилини, завжди!
Переяслав-Хмельницька міська рада
Виконавчий комітет
Міський голова Тарас Костін
