Про дуба-патріарха турбувалися ще в 1953-му

Рік тому, 2 лютого 2018 р., у «Віснику» була вміщена стаття Миколи Богатиря «Спаський дуб потребує нашої турботи. І не тільки він». У ній цей громадський активіст не лише висловив стурбованість долею дуба-патріарха, що зростає на території швейної фабрики ТОВ «НУС», а й зізнався, що наразі так і не з’ясовано, яким є вік давнього дерева. Адже в різних джерелах він різниться. Називають і 300, і 700, навіть 900 років.

Опрацьовуючи нещодавно архівні документи за 1953 рік, я виявила, що і тоді цим деревом неабияк опікувалися, про це засвідчує рішення виконкому міської ради від 25 вересня «Про збереження зелених насаджень міста»:«У зв’язку з тим, що трьохсотлітній дуб по вул. Р. Люксембург (нині вул. Шевченка ) на бувшому цвинтарі Спаської церкви як слід не оберігається, що може привести до його загибелі виконком міської Ради вирішує: зобов’язати зав. комунгоспом передати дуб під особисту охоронну розписку гр. Калініченку Миколі Павловичу, зобов’язавши його перенести побудований ним сарай з-під дуба в інше місце за вказівкою міськкомунгоспу».

Проте, яким чином радянська влада визначила, що дубу тоді було саме 300 літ, на жаль, у рішенні не пояснюється.

Анжеліка Андрієнко, начальник архівного відділу виконкому міської ради

Додати коментар