Ветерани-футболісти Переяслава-Хмельницького (Київська область) не припиняють ганяти в улюблену гру ні влітку, ні взимку. В минулому ми вже розповідали про доволі велику групу місцевих жителів, захоплених футболом. Це – переважно ті, хто в молодші роки грав в регулярних районному чи обласному чемпіонатах, але і у зрілому віці не полишив свого захоплення.

Ще з 2004 року такі ветерани футболу почали щовихідних збиратися разом, щоб пограти на футбольному полі колишнього дитячого табору відпочинку “Ластівка”, що в мікрорайоні Лагері. Для більшої цікавості розбилися навіть на дві команди і проводили свій любительський чемпіонат. Оскільки приїжджали пограти і взимку, і влітку, не зважаючи ні на погоду, ні на що, то й чемпіонат тривав цілий рік. Після Нового року підбивали підсумки, вітали переможців, святкували.

Один з таких футболістів, директор міського стадіону Володимир Михайловський (54 роки) розповів, що зараз у такому форматі ветерани вже не грають. Основна причина, що роки минають і ніхто, на жаль, не молодшає. Дехто через травми, дехто з інших причин відсіюється. Між тим немало і тих, хто у свої вже передпенсійні чи навіть і пенсійні роки продовжують грати. Та для більшої зручності перед цією зимою перейшли з “Ластівки” на міський стадіон. Він засніжений, але витоптують для гри собі майданчик на запасному полі.

– Тут у приміщенні можна переодягнутися після гри, перепочити, – сказав. – Там таких умов не було. Коли нам було років по сорок, то й того морозу не боялися. Зараз вже потрібно берегтися. Ось минулої неділі, в середині січня, зібралося нас вісім чоловік. Поставили собі невеликі ворота і бігали із задоволенням чотири на чотири. А на “Ластівці” і поле, і ворота великі. Бувало так замітало, що доводилося наймати трактора, щоб розчистив. Зараз ще попробуй його найняти, це ж дуже дорого коштує. Та ось потепліє і ми знову перейдемо на “Ластівку”. Природа там дуже гарна. Поряд Трубіж. Після гри завжди йдемо купатися, відпочивати на березі. Та й охочих пограти влітку більше, до півтори десятка набирається.

А найстарші серед наших активних ветеранів – Олександр Галушка, йому вже 61. Вікторовам Коцупатрому та Куйбіді цього року вже по 60 буде. Іншим і 56, і 57-м. Намагаємося підключати до себе і молодших. Та вони, мабуть, не такі затяті. То приходять, то ні.

Останні кілька років переяславці почали долучатися до Всеукраїнського чемпіонату з футболу серед ветеранів, що ВФСТ “Колос” проводиться щорічно у грудні у місті Брегово на Закарпатті. Минулого року, готуючись до цього турніру, впродовж осені проводили додаткові тренування. А в грудні за сприяння райдержадміністрації вирушили на змагання командами одразу двох вікових груп (всього 20 осіб). І серед восьми команд-учасниць вікової групи 50-55 років вибороли 5 місце, а у групі 55-60 років були десятими серед 15 команд.

– В призери цього турніру ще не потрапляли, – сказав Володимир Михайловський. – Гарні у минулому переяславські футболісти такі, як Болбот, Макаренко, Логунов, брати Авраменки колись отримали травми і не можуть нам допомогти. Та місця в середині нам займати все ж вдається, хоча суперники там бувають дуже сильні. А в цілому такі самі, як і ми. Інколи навіть зустрічаємо знайомих, з якими у молодші роки змагалися на тих чи інших турнірах. Цікаво буває згадати минуле, поспілкуватися. Хочемо незабаром вже почати підготовку до наступного цьогорічного чемпіонату. Одного тренування по неділях малувато. Хоча б ще раз-два на тиждень зустрічатися десь у спортзалі, щоб підтримувати себе у належній спортивній формі.

(“Вісник Переяславщини”)