Всеукраїнський тиждень права

10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка містить чіткий перелік основних прав людини. За два роки, – у 1950 році, – Генеральна Асамблея ООН запропонувала усім державам святкувати 10 грудня як День прав людини.

Цього дня проводиться пленарне засідання ООН і всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод, а Норвезькій Нобелівський комітет в Осло вручає 10 грудня Нобелівську нагороду миру.

Проведенню ж Всеукраїнського тижня права початок покладено Указом Президента України від 8 грудня 2008 року №1149/2008 «Про Всеукраїнський тиждень права». З того часу Всеукраїнський «Тиждень права» проводиться щороку, при цьому період його проведення включає 10 грудня – День прав людини.

Запровадження Всеукраїнського «Тижня права» має на меті сприяння підвищенню рівня правової культури населення та інформованості про конституційні права та обов’язки, можливості їх реалізації і захисту.

У Конституції України, прийнятій Верховною Радою України у 1996 році, зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Конституція України – основний Закон нашої держави – містить фундаментальні положення Декларації прав людини, зокрема, щодо верховенства прав людини, рівності і непорушності її прав: права на свободу, на особисту недоторканість, на достатній рівень життя, тощо.

Платники податків і зборів можуть здійснювати свою діяльність у межах не забороненого законом. Водночас, права платників податків визначено статтею 17 Податкового кодексу України.

Відповідно до норм цієї статті, платник податків має право:

  1. безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;
  2. представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;
  3. обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;
  4. користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;
  5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;
  6. бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;
  7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;
  8. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;
  9. на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;
  10. на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;
  11. на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;
  12. самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом;
  13. реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;
  14. подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом).

Платник податку має також інші права, передбачені законом.

 

ГУ ДФС у Київській області

Додати коментар