Кінець 20-річної «дружби» з Росією. Чи відчують українці різницю?

На початку грудня Верховна Рада проголосувала за припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ, оскільки ця угода вже давно втратила будь-який зміст. Вона не завадила Росії анексувати Крим та окупувати Донбас 2014 року і так само не зупиняє її від подальших провокацій. Чому Україна не розірвала цей договір раніше і чи вплине це якось на майбутні відносини із РФ, розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Не грюкаючи дверима

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ був укладений 1997 року, а набув чинності – 1 квітня 1999 року. Умови передбачали десятирічний термін дії з автоматичним подовженням, якщо жодна зі сторін не висловиться проти. Таким чином, 2009 року угода була пролонгована до квітня 2019 року.

На папері Договір закріплював між Україною і Росією принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності наявних кордонів, поваги до територіальної цілісності та взаємного зобов’язання не застосовувати силу чи загрозу силою. А в реальності Росія порушила всі згадані положення. Тож у квітні 2018 року, на відкритті Київського безпекового форуму, Президент України Петро Порошенко заявив, що скасує низку положень Договору про дружбу, оскільки його дія «несумісна з національними інтересами держави та реалізацію нашого права на самооборону». Згодом було вирішено повністю вийти з цієї угоди – не розриваючи її, а припиняючи дію, відповідно до протоколу.

«Ми підійшли досить підготовленими і юридично захищеними до припинення дії договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і РФ. Цей договір з вини Москви вже давно став анахронізмом», – заявив глава держави в кінці літа, а у вересні – підписав указ з відповідним рішенням.

Як вимагає угода, МЗС України заздалегідь попередило Росію про непродовження Договору. На початку грудня 277 депутатів підтримали цю ініціативу Президента, і 1 квітня 2019 року угода припинить діяти.

Чому не раніше?

Деякі журналісти й опозиційні політики закидають чинній владі, що Договір про дружбу з Росією слід було скасувати одразу після початку російської агресії. Однак політичні експерти одностайно стверджують, що зробити цього раніше не можна було. Розірвати договір в односторонньому порядку, вважає політолог Валерій Клочко, – означало б порушити вимоги ООН та оголосити війну РФ.

Така поведінка стала б підґрунтям для різноманітних спекуляцій з боку Москви, впевнений  аналітик центру «Нова Європа» Сергій Солодкий. «Українська влада свідомо чекала, поки закінчиться термін дії, аби не давати зайвих підстав Кремлю грати свої звичні маніпуляції і не виставляти Україну як агресивну сторону, що порушує свої договори», – зазначив він.

Більше того, за словами дипломатів, дострокове розірвання угоди погіршило б доказову базу і правову позицію української сторони в міжнародних судах.

«Ми не зупиняли дію цього договору лише через те, що він на нас працював в усіх міжнародних судових процесах, починаючи від Стокгольмського арбітражу і до так званої «трьошки Януковича» (судового процесу про позику у три мільярди доларів, – ред.)», – пояснив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Наслідки для України

Експерти переконані, що ніяких негативних наслідків припинення Договору про дружбу з РФ Україні не принесе. Перед голосуванням у парламенті заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця наголосив, що вихід з угоди не впливає на права та обов’язки Російської Федерації та України, які виникли до того. Навпаки, це зміцнить позицію нашої держави у міжнародному політико-правовому контексті.

На думку колишнього уповноваженого України в міжнародному суді ООН Володимира Василенка, відсутність юридичної «дружби» з РФ дозволить Україні розпочати підготовку консолідованої претензії до Росії як до держави-агресора з вимогою покарати винних та відшкодувати збитки від агресії.

«Ми не будемо зв’язані договором, і все вирішуватиметься на підставі міжнародного права. Це торкнеться, наприклад, можливих компенсацій за завдані збитки. Тобто це будуть не партнерські відносини, а відносини з країною-агресором. У результаті юристам буде простіше відстоювати українські інтереси в судах», – розповів член громадської ради при МЗС Андрій Бузаров.

У Міністерстві закордонних справ зауважують, що Україна перегляне інші чинні угоди з Росією, зокрема, щодо акваторії Азовського моря. При цьому наша держава надалі використовуватиме всі наявні інструменти, аби притягнути Москву до відповідальності. Лише коли Росія поверне українські території та відшкодує всі завдані війною збитки, можна буде говорити про перегляд «добросусідських» відносин із Росією.

Додати коментар