Тренер Юрій Семененко своїх підопічних називає майбутніми олімпійцями

Настання теплого сезону для багатьох людей, прихильників здорового способу життя, пов’язано з можливістю більш активних занять фізкультурою та спортом на свіжому повітрі. Серед різновидів таких занять незмінно популярними є пробіжки і не лише на стадіонах, а й, скажемо, берегом річки, на лузі – всюди, де є для цього можливість. А як з цим у тих, хто легкою атлетикою – бігом займається цілеспрямовано? Про це наш кореспондент нещодавно поспілкувався з тренером Переяслав-Хмельницької міської ДЮСШ з цього виду спорту Юрієм Семененком (55 років) та його юними вихованцями 13-річними Артемом Стороженком, Станіславом Коноваленком та 10-річним Данилом Костецьким.

Головний старт року – чемпіонат у Харкові

Юрій Миколайович, який тренерською роботою займається вже 25 років, назвав цих своїх підопічних одними з найбільш старанних серед тих двох десятків переяславських дітей, з якими займається зараз. Тож, звісно, перш за все я поцікавився і досягненнями хлопчиків, і як вони долучилися до захоплення, яке давно і по праву називають королевою спорту?

У Артема найкраще виходить біг на короткі дистанції. І найкращими своїми досягненнями назвав дві перемоги на коротких дистанціях серед своїх однолітків у відкритих чемпіонатах Києва у травні минулого та січні цього років. Раніше на таких же дистанціях у нього була перемога і у відкритій першості Полтавської області, що проходила в місті Гребінка.

– У нас він систематично займається лише близько двох років, – зазначив тренер, – і для нього виступи на великих змаганнях лише починаються. Ось цього року плануємо поїхати на чемпіонат України, що проходитиме в Харкові. Там старти будуть дуже відповідальними.

Як розповів Артем, до відділення спортшколи тренер запросив його після того, як він почав показувати гарні результати на міських міжшкільних змаганнях. Відгукнувся на пропозицію і на тренування ходить із задоволенням, хоча вони і потребують немало часу. Проводяться по дві години після уроків чотири дні на тиждень, взимку у спортзалі четвертої школи, влітку – на стадіоні педуніверситету.

В тринадцять років хлопчик заробив вже 50 нагород

Станіслав цим спортом займається вже близько семи років. І, якщо його товариші по команді мають по десятку спортивних нагород, то у нього їх вже близько п’яти десяти. А серед кращих досягнень, скажемо, як і у Артема, є перемоги на чемпіонатах і Києва, і Полтавщини. Хоч зараз хлопчикам по 13 років, за роком народження він молодший від Артема. Тож на змаганнях хлопчики, буває, виступають в різних вікових групах.

Найменшому Данилкові вік ще не дозволяє брати участь у великих змаганнях. Проте за спостереженням тренера, прагнення до перемог у нього вже не менше, ніж у його старших товаришів. В особистій колекцій спортивних нагород має вже і кубки, і медалі. Скажемо, серед своїх однолітків перемагав у загальноміських традиційних спортивних змаганнях з бігу, що були присвячені пам’яті Михайла Сікорського, вихованцям колишнього тренера з легкої атлетики Миколи Шульги. Останні, до речі, знову заплановано на міському стадіоні вже на 6 травня.

Юний легкоатлет розповів, що вперше його на тренування привів його хрещений Артем Путій. Побачив якось, що йому нічим займатися і привів на стадіон. А тренер зазначив, що Данило тоді навіть до школи ще не ходив. То він порадив його хрещеному повести хлопчика до якоїсь іншої спортивної секції, де діток беруть і з п’ятирічного віку, бо займатися бігом запрошують принаймні з 9-10 років. Проте чоловік наполіг, щоб хлопчик займався лише у Семененка. Так він і залишився. Потім його на тренування почала водити бабуся.

– Серед моїх вихованців він і Стас – це виключення, – сказав тренер. – Бо Стас також прийшов, коли почав ходити лише до першого класу. Хоча його батько колись займався у мене бігом два роки. То, можливо, тут є і якась спадковість.

Інколи і діти показують не гірші “спектаклі”, ніж майстри

Звісно, крім фізичного розвитку, зайняття спортом формують ще й характер. Та чи не здаються вони одноманітними для дітей? На це тренер сказав, що не займаються лише бігом, а включають до тренувань різні види спорту. Наприклад, дуже багато грають у футбол та інші ігри.

– Навіть спортсмени високої майстерності, олімпійці, – зазначив, – на тренуваннях займаються не лише бігом, а різними видами спорту, багато грають. Бо монотонність лише втомлює та виснажує.

На думку тренера, такий цікавий вид легкої атлетики, як біг, має всі шанси відродитися у Переяславі, принаймні до того рівня як це було, коли вихованці того ж Миколи Шульги “гриміли” далеко за межами Переяславщини. Був доволі тривалий період, коли через фінансові негаразди у команди були дуже обмежені можливості для поїздок на змагання, проте вже кілька років як ситуація змінилася. За словами Юрія Семененка, зі своїми вихованцями має можливість їздити на змагання до інших міст до десятка, а то й більше разів на рік. В цьому неоціненну спонсорську допомогу надає відомий на Переяславщині підприємець Сергій Доброскок.

Поїздки на змагання до інших міст дуже мотивують дітей займатися спортом, прагнути перемог. Їх очікують, до них готуються по-особливому. Хоча бувають різні, скажемо так, і нештатні ситуації. Зараз більшість вихованців тренера в такому віці, що займаються бігом на короткі дистанції – до 400 метрів. Такий біг не потребує особливої витривалості, але вимагає дуже високої реакції, особливо на старті, де важлива кожна доля секунди. У зв’язку з цим Артем розповів, яка невдача його спіткала, коли років зо два тому у складі команди поїхав на чемпіонат Києва – свої перші великі змагання. На 60-метрівці його зняли зі змагань через фальстарт, а, коли побіг на 200 метрів, підвернув ногу. Звісно, добре перемагати, але і невдача – це теж дуже цінний досвід.

А от у Стаса, на погляд тренера, вже є певна витривалість, тож він бере участь і у бігу на більші дистанції, де завдання не лише пролетіти як стріла, а вже й застосувати певну тактику. Саме так склалися для нього цьогорічні змагання у Гребінці. Тут у двоборстві витупило 40 дітей. Спочатку на 60-метрівці він виборов місце у п’ятірці найсильніших. Та вирішальним був біг на 300 метрів. Тут кращі спортсмени боролися за перемогу та призові місця. Юрій Семененко, який був присутнім на цих змаганнях, говорить, що цей дитячий забіг був настільки інтригуючим, цікавим, що інколи й Олімпіаду дивишся з меншим інтересом. На старті Стас відстав від своїх суперників, але потім зміг і наздогнати, і навіть відірватися від них аж на 10 метрів. І все це за 45 секунд, поки йшла ця боротьба.

– Справжній захоплюючий спектакль подарували вболівальникам! – зазначив тренер.

Міськрайонна газета “Вісник Переяславщини”

Додати коментар