Вівторок, 3 квітня, видався чи не найсонячнішим днем за всю ще нетривалу  українську календарну весну. Імовірною для цього причиною сміливо можна вважати довгоочікувану презентацію збірок ліричних та прозових творів «Код нації» та «Характерник» нещодавно створеного в університеті Літературного товариства імені Ярослава Потапенка.

Промені світла опівдні щедро заливають всю конференц-залу імені Василя Сухомлинського, де якраз зібралась когорта поціновувачів правдивого українського слова. В президії зібрання сидять, молоді, усміхнені і, в міру, схвильовані студенти та магістранти університету: Тарас Сафонюк, Єлизавета Томашевська, Максим Левченко, Наталія Толочко, Ярослав Олійник. Їх чи не щодня можна побачити в стінах нашої альма-матер, але лише сьогодні вони не такі як зазвичай – вони презентують свої перші спільні літературні альманахи «Код нації» та «Характерник», у яких своїми ліричними та прозовими творами вони розкрили чи не всю глибину своїх мистецьких душ.

Кожна сторінка сповнена щирої любові до України, особистих роздумів та переживань, особистої молодої життєвої філософії, всім тим багажем знань та спостережень які лише може мати покоління української незалежності у свої 20-ті роки. Все це, в поєднанні місцями жорсткої та правдивої прози, місцями хвилюючої громадянської, чуттєвої інтимної, багатогранної філософської та яскравої пейзажної лірики і дало ту магію, яку переповнюють обидві збірки та зачаровують кожного, хто візьметься за її прочитання.

Презентацію відкрив співзасновник Товариства Тарас Сафонюк, що подякував всім, хто знайшов час прийти і підтримати молодих митців, а також тим без кого не стало б можливим видання першої ластівки – альманаху «Код нації». Мова йде про Віталія Коцура, нині покійного Юрія Івановича Глазунова, Юрія Ходаківського та багатьох інших, хто морально та матеріально підтримав сміливу ініціативу молодих творчих переяславців та повірив у те, що вони здатні створити якісний літературний продукт, що доторкнеться до найтонших струн душ вибагливих читачів. Нині можна констатувати що у них це вдалось, адже другу збірку «Характерник» автори видали вже власним коштом, без залучення особливої сторонньої допомоги.

Як розповів Тарас, ідея виникнення подібного літературного проекту виникла вже давно, коли стало зрозуміло, що до університету в один період вступила ціла когорта талановитих студентів (зокрема політологів, що і утворили кістяк Товариства) і їх творчим виявам потрібно дати якесь предметне спрямування, адже сміливі творіння молоді, яка виявляє себе не в пагубних звичках, а в творчості просто не мають залежуватись десь у письмових столах чи комірках пам’яті комп’ютера. Після смерті Ярослава Олександровича Потапенка, який для багатьох був ідейним наставником та прикладом, і після всього що сталось з нашою країною починаючи від зими 2013-2014 рр. (а багато з учасників Літературного товариства були безпосередніми учасниками та очевидцями тих подій) вже не було сумнівів, на честь кого називати Товариство та яку тематику висвітлювати у його альманахах.

Першу пробу пера було здійснено ще у 2017 році коли світ побачила збірка ліричних творів «Код нації», присвяченої світлій пам’яті Ярослава Олександровича, і куди увійшли вірші студентів – патріотів своєї Батьківщини. Збірка покликана популяризувати українську культуру та мову, а виручені кошти були спрямовані для волонтерської допомоги на Схід України. Поезії, представлені у цій збірці, були здебільшого громадянською та філософською лірикою, а блок з них був присвячений поезіям, свідомо і виключно присвяченим пам’яті Ярослава Потапенка. Відмітимо, що передмову до цієї книги під назвою «Батьківське слово до Сина!» написав Олександр Іванович Потапенко – батько Ярослава Олександровича, професор та поет.

Не зупинившись на досягнутому, вже менше  ніж за рік, молоді митці зібрали всі свої творчі сили, і створили нову збірку під назвою «Характерник», куди, окрім лірики, цього разу увійшло вже і кілька прозових творів. Книжку було названо на честь славетних воїнів козаків – людей досконалих і тілом і духом. Цим лицарським званням укладачі збірки нагородили всіх, хто допомагав, допомагає та допомагатиме боронити нашу країну в ці тяжкі та переломні часи. «Характерника» присвячено усім воїнам, що відстоюють честь держави на сході, волонтерам, які усіляко допомагають бійцям, громадським активістам, що не бояться висловити власні думки на рахунок ганебної влади.

Презентація триває: співавтори збірки по черзі виходять до трибуни – дякують за підтримку рідним, близьким, друзям, побратимам, читають свої поезії. Ніжними зразками інтимної лірики зачаровує всіх Єлизавета Томашевська, позитивної снаги додає своєю поезією завжди позитивний Максим Левченко, силою правдивого лункого патріотичного слова вражають Ярослав Олійник та Наталія Толочко. Вдячна аудиторія винагороджує їх схвальними оплесками та словами підтримки. На прикрість, не всім авторам, твори яких представлено у збірках, з різних причин, вдалось приїхати на цю презентацію. Але кожен з них, незалежно від того в якому куточку України в цей час не перебував, думками та серцем був пліч-о-пліч зі своїми друзями та читачами.

До виступу запрошується викладач, політолог, справжній друг Товариства Віталій Коцур, який щиро зізнається, що, спершу, насторожено поставився до ідеї талановитих студентів, але відстоюючи позиції того, що кожна творчість має право бути почутої та опублікованою і словом і ділом посприяв тому, аби мистецький порив студентства був почутим. Зараз він сміливо говорить про те, що в нашому місті та Україні з’явився новий якісний культурний продукт, а автори не стоять на місці і з кожною збіркою невпинно прогресують і, цілком імовірно, вже незабаром засяють на небосхилі високої сучасної української літератури.

Автори дякують за створення розкішних обкладинок до обох збірок, які вже встигло оціните чимале читацьке коло, Андрію Вовкодаву, і дарують йому свої книги.

Наступною слово має берегиня книг, директор університетської бібліотеки Ольга Іванівна Шкира, що не лише дякує авторам за натхнення, яке вони дарують своїм читачам, а і зачитує власну поезію.

Варто відмітити, що, в ході зустрічі, автори запросили до співпраці кожного, хто теж має літературні таланти і хоче заявити про себе. Адже вже зараз у збірках присутні вірші викладачів переяславського університету, зокрема Неоніли Красножон, а вже у наступній збірці укладачі планують долучити до співпраці ще кількох викладачів, які вже виявили свої творчі таланти у мережі Facebookта заявили про готовність такої співпраці.

Із офіційного зібрання зустріч плавно переростає у дружнє спілкування: автори дарують і розповсюджують свої книги серед всіх бажаючих, щедро роздають автографи та не відмовляють у спільному фото всім бажаючим. Серед розмаїття книг, що представлені на розкладці, можна помітити й вже культову книгу історика, та ідейного провідника Літературного товариства власного імені, нині покійного, Ярослава Олександровича Потапенка «П’ята російсько-українська війна: від Майдану до Східного фронту» – її теж можна було придбати у ході зустрічі всім, хто ще і досі з якоїсь причини її не мав. Адже, на скромну думку друзів та побратимів по духу та слову, ця книга вже давно має стати настільною для кожного українця.

Наостанок автори збірок висловили свою щиру мрію, аби колись і Літературне товариство імені Ярослава Потапенка увійшло в історію та стало відомим як і перші літературно-патріотичні братстсва, що в свої часи об’єднували класиків української літератури та всіх спраглих до слова.

І хоч літературний шлях молодих українців ще лише починається, переконані, що їх завзяття та снаги вистачить задля того, аби вже зовсім незабаром всі переяславці пишались, що саме їх місто виплекало і сформувало когорту неопокоління літераторів молодої незалежної української держави.

Прес-служба Наукового товариства університету