Український споживач буде більш захищеним – виробників перевірятимуть по-новому і без попереджень

4 квітня набуває чинності Закон «Про державний контроль та дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Експерти переконують: безпідставно нікого карати не будуть, адже інспектори діятимуть винятково за чіткими інструкціями.

Новий закон – це частина реформування всієї системи державного контролю безпечності харчових продуктів в Україні. Свого часу вже був ухвалений закон «Про безпечність та якість харчових продуктів». Тепер Закон «Про державний контроль» визначає, як перевірятимуть виробників на дотримання вимог.

Кожен оператор ринку (виробник, перевізник, магазин) оцінюватиметься за ступенем ризику. Звичайно, якщо ви продаєте у кіоску запаковані чай чи каву, то ризик буде мінімальним. Такого підприємця перевірятимуть, можливо, один раз на рік. Зовсім інший ступінь ризику у виробництва напівфабрикатів, що працює із сирим м’ясом. До цього підприємця і вимог буде більше, і контроль буде суворіший.

Залежно від того, скільки підприємець набере балів за ступенем ризику, встановлюватиметься частота перевірок. Все, що оператор ринку знатиме, це те, що до прикладу, його перевірять чотири рази на рік, без попередження.

Кожного оператора ринку оцінюватимуть індивідуально. Оцінку опублікують на сайті Держпродспоживслужби, і кожен оператор зможе з нею ознайомитися.

Перевірку здійснюватимуть у вигляді інспектування та аудиту. На відміну від інспектування, аудит передбачатиме попередження за кілька днів. Якщо підприємець порушує вимоги, то за два дні він нічого вже не зможе привести у відповідність.

Інспектори ходитимуть з актами перевірки. Раніше їх не було. Акт перевірки – це, по суті, перелік питань, кожне з яких містить посилання на нормативно-правовий акт, де є ця вимога. Якщо інспектор каже, що ваша робоча поверхня, яка безпосередньо вступає в контакт із харчовим продуктом, має бути вологостійкою та гарно митися, то буде посилання на цю вимогу у статті закону. Все це буде у публічному доступі, тож оператор ринку може скачати собі ці чек-листи і сам себе перевіряти. Інспектор може поставити тільки ті питання, які є в чек-листі. Оце один із засобів уникнення корупційних ризиків, які були раніше.

Зменшити корупційний ризик має і можливість проведення відеофіксації перевірок. Тож підприємці зможуть знімати перевірку на відео. Також закон передбачає ротацію інспекторів, які проводять аудит. Держпродспоживслужба має напрацювати порядок заміни своїх фахівців, аби двічі поспіль вони не перевіряли одного оператора.

Передбачає Закон і заохочення для сумлінних операторів. Якщо підприємець дотримується вимог законодавства, то наступного року його перевірятимуть менше. І навпаки, якщо на виробництві виявляють невідповідність, то наступного року інспектор навідуватиметься туди частіше, ніж передбачено.

На противагу заохоченням Закон прописує і досить жорстку систему відповідальності за порушення. Це штраф, який для юридичних осіб може сягати близько 70 тисяч гривень. А якщо виробництво небезпечне і несе загрозу життю і здоров’ю людей, то його можуть закрити. З економічної позиції оператору це зовсім невигідно.

Додати коментар