Від початку цього року, відповідно до закону “Про відходи”, українці зобов’язані сортувати сміття. Але в реальності цього майже не відбувається. Бо навіть якщо в місті виставлені контейнери для сортованого і несортованого сміття, приїжджає сміттєвоз і разом забирає їхній вміст. І це відбиває охоту від сортування.

Проте деякі мешканці Переяслава-Хмельницького знайшли вихід: вони самі здають сміття на переробку. Євгенія Демченко (43 роки) розповіла, як можна боротися за чистоту довкілля в межах окремого будинку. Вона переконана: якщо кожен буде так робити, ми зможемо врятувати країну від екологічної катастрофи.

– Сортувати сміття я почала близько 13 років тому, коли отримала власне житло і стала господинею, – розповідає Євгенія Демченко. Вона з родиною проживає в частині одноповерхового багатоквартирного будинку. – Тоді про сортування ще ніхто не говорив. Я дійшла до цього логічно. Люди називають сміттям те, що сміттям не є. Це гроші у нас під ногами.

Жінка запевняє, що сортування сміття не перетворює житло на сміттєфасувальний завод, як дехто вважає. Якщо це квартира, то для цього достатньо тумби під мийкою і частини нежитлового приміщення: комори, тамбура, балкону. У приватному секторі можна використовувати сарай, гараж чи й просто якийсь навіс.

Господиня відчиняє тумбу під мийкою, де в неї стоять різні посудини. Окремо посортовані органіка (харчові залишки), відходи, які не можна здати на переробку (переважно поліетиленові пакети), скло, папір та метал (кришки й консервні банки, вимиті й просушені). Показує коробки, сховані в коридорній шафі, куди збирає бляшані баночки від кави, алюмінієві – від газованих напоїв, а також пляшки з-під мийних засобів, шампунів і гелів.

Каже, що в сараї ще є мішок із пластиковими пляшками з-під води. Їх попередньо сплюскують, щоб займали менше місця. Коли назбирується чимало вторсировини, родина здає її в пункти прийому.

— Ви заробляєте на сортуванні відходів?

– Заробити на цьому не можна. Це  для того, щоб на душі було легше. Мене тішить, що хоча б сміття з мого будинку не буде завантажувати смітники і звалища, – зауважує жінка.

Дещо з відходів Євгенія Демченко використовує для рукоділля. Скажімо, з відпрацьованих лампочок виготовляє ялинкові іграшки. Пляшки з-під шампуню використовує як каркас для саморобних ляльок. Зі старого одягу шиє іграшки.

Також родина збирає відпрацьовані батарейки і відносить у пункти прийому, звідки їх відсилають на завод для подальшої утилізації.

– Найбільше в нас органічних відходів, – розповідає Євгенія Демченко. – Почистили банани, апельсини, картоплю – уже піввідра. Але проблем з утилізацією харчових відходів немає, бо обробляємо невеликий город біля будинку. Відношу їх на компостну купу. Туди ж іде скошена трава, бадилля томатів, картоплі та інше. Шар органіки поливаю ЕМ-препаратами (ефективними мікроорганізмами), які прискорюють розкладання і нейтралізують запах, а потім присипаю землею. Компост готовий через пару місяців.

Коли ми переїхали в будинок, земля навколо нього була непридатна для вирощування городніх культур і навіть квітів. Поряд будувалися багатоповерхівки, і сюди згорталося будівельне сміття. Я думала купити землі й засипати. А потім вирішила наростити родючий шар ґрунту, вносячи компост. Зараз земля тут родюча і дає чудові врожаї.

Мене дивує, коли люди живуть у приватному секторі чи мають дачу і спалюють опале листя, траву, бадилля, отруюючи димом себе і людей довкола. Це все краще компостувати і підживлювати городні культури, дерева, квіти.

Євгенія Демченко торкнулася ще одного важливого питання: утилізації паркового листя.

– Згрібання листя в парках – це ще традиція радянських часів. А що деревам їсти? Опале листя перегнивало б і підживило б їх. Крім того, воно захищає ґрунт від перемерзання. Можна прибрати доріжки і біля них, а все інше не чіпати. Тоді й бур’яни не будуть рости. У лісі ж ніхто не вигрібає!

Чому б не поцікавитися, як правильно доглядати за парковими зонами. Хто був у Межигір’ї (колишній маєток президента Януковича – авт.) восени, думаю, звернув увагу, що там листя навколо дерев не прибирають. Я читала, що в деяких містах України його почали компостувати, а отриманим добривом підживлювати цю ж територію і клумби. 

– А як бути з органікою людям, які живуть у квартирах?

– У квартирах з цим важче. Можна віддати залишки їжі дворовим собакам. Мабуть, деякі люди так і роблять. А взагалі треба, щоб стояли окремі контейнери для органіки. Пояснити людям, що туди викидати. І тоді можна домовитися з фермерами, щоб вони забирали ці відходи. Це чудове органічне добриво для полів. Це врожаї!

Євгенія Демченко має дуже багато ідей, як зробити місто чистішим, а процес сортування сміття ефективнішим.

– Треба навчати і дорослих, і дітей, як правильно сортувати сміття, і пояснювати, навіщо це потрібно. Для цього проводити тренінги, читати лекції, інформувати через дошки оголошень,  соціальні мережі, ЗМІ, – радить вона. – Якщо наші комунальні служби не справляються, треба підписати договори з підприємцями, які будуть забирати з контейнерів посортовані відходи, а не вкидати їх до одного автомобіля. Бо тоді люди втрачають мотивацію до сортування. У кожному мікрорайоні міста організувати пункти прийому вторсировини.

Потрібно цікавитися, як справляються зі сміттям у інших містах. Я прочитала в Інтернеті, що деякі українські школи почали заробляти на сортуванні відходів. Бо коли одна людина здає вторсировину – це копійки. А якщо в школі сотні дітей, і кожен щодня принесе одну-дві пляшки, то це немалі гроші. Учнів заохотили тим, що на гроші, отримані від продажу вторсировини, куплять те, що вони захочуть. Наприклад, музичну апаратуру, спортивний інвентар, тенісні столи. І дітей це виховує, і сміття менше.

Так само можуть заробляти мешканці багатоповерхівок. І в Києві вже є такі приклади. Хоча б збирати пластикові пляшки, це вже суттєво зменшить кількість відходів.

Також Євгенія Демченко радить менше продукувати сміття. Розповідає, як це робить вона.

– Найбільше контейнери переповнені пластиком і харчовими відходами. Треба скоротити користування поліетиленовими пакетами. Якщо є можливість, то краще брати цукор, борошно чи крупи в паперовій упаковці. Носити в сумці пакет для продуктів, щоб не купувати кожного разу новий. Або краще торбинку, красиву, сучасну, вона довше прослужить. Відмовлятися від пакетів у супермаркетах, бо ними забиті смітники. Менше використовувати одноразового посуду. Раніше ж ми якось жили без нього. Я навіть на природу беру скляний. Щоб зменшити харчові відходи, користуватися овочечистками, які зрізають шкірку тоненьким шаром.

Я виношу сміття в контейнер раз на місяць. Так може кожен. Сортувати відходи неважко, треба просто звикнути.

Юлія Строчинська, міськрайонна газета “Вісник Переяславщини”