16 листопада в рамках проекту «Відкритий університет» за ініціативи бібліотеки вишу, факультету фізичного виховання, історичного факультету та  Наукового товариства університету в інформаційній залі «Чумацький шлях» відбувся круглий стіл «Простір особистості – Галактіонович», присвячений пам’яті почесного жителя міста Михайла Литвиненка.   Цього дня поділитися спогадами про Михайла Галактіоновича  зібралися викладачі, студенти, спортсмени, колеги по роботі,  друзі, поціновувачі  таланту Галактіоновича  та родина.

В Переяславі-Хмельницькому  Михайло Литвиненко  відомий, як почесний житель міста, людина, яка впродовж кількох десятиліть за власною ініціативою робила Дідів Морозів та Снігурок для центральної площі. Проте в першу чергу його знали (і це вже далеко за межами Переяславщини), як легендарного активіста ветеранського спортивного руху. Практично все своє свідоме життя він присвятив спорту та пропаганді здорового способу життя.

Зустріч розпочалася з демонстрації кінофільму  «Галактіонович», 1988 року, режисерами якого є О.І. Коваль та А.А. Карась. В кінофільмі розповідається про життя кондитера, багаторазового чемпіона світу зі штовхання ядра та метання молоту, активного життєлюба з чудовим почуттям гумору Михайла Литвиненка.

З вітальним словом до присутніх звернулася директор бібліотеки Ольга Шкира, яка оголосила мету зібрання та побажала всім поринути в чарівну атмосферу спогадів про видатну людину, чиє ім’я відоме на всю Україну. Її виступ продовжив декан факультету фізичного виховання Віктор Куйбіда. Він розповів про спортивні досягнення Литвиненка та його зв’язок з факультетом фізичного виховання.

Окрім презентації фільму був представлений надзвичайно красивий портрет Михайла Галактіоновича, автором якого є Віктор Ткачук, який також був на зустрічі.  

Своїми спогадами про Михайла Литвиненка поділився вчитель фізичної  культури Ташанського НВО «ЗОШ І-ІІІ ст..-ДВНЗ», президент спортивного клубу «Ветеран»  Василь Онопрієнко. Крім спогадів він приніс цікаві альбоми, де представлена діяльність спортивного клубу. І повідомив, що до цього часу рекорд Галактіоновича ніхто не повторив.  

Директор стадіону імені Лобановського Валерій Мільгевський під час свого виступу озвучив пропозицію про встановлення меморіальної дошки на стадіоні та про перейменування стадіону імені Лобановського на Михайла Литвиненка.  Хотілося б, щоб жителі міста висловили свої думки з цього приводу.

Дуже проникливим і цікавим був виступ викладача кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму нашого вишу Ігоря Юрченка, який розповів про свої враження від першого перегляду фільму «Галактіонович», поділився спогадами про льодові скульптури Діда Мороза і Снігуроньки, котрі щороку ставали окрасою біля ялинки на центральній площі міста, та прочитав свої вірші.

Виступила також і колега Михайла Литвиненка, Галина Похолок, яка повідомила про професійну діяльність кондитера та його захоплення – фотографування. Вона протягом багатьох років працювала з ним у ресторані «Дружба».

До спогадів долучилася почесний громадянин міста Ольга Тесленко, відзначивши високу громадську позицію Михайла Литвиненка, а також, що він був патріотом міста і завжди відстоював інтереси громади.

Надзвичайно пронизливим був спогад кандидата філологічних наук, доцента кафедри української лінгвістики і методики навчання Людмили Довбні. У своєму виступі Людмила Еммануїлівна згадала своє дитинство, неповторну радість від льодових скульптур, які красувалися кожного року біля ялинки. Ці скульптури милували око як дітей, так і дорослих. Неможливо було пройти повз них без посмішки на обличчі, щоб не сфотографуватися на пам’ять. Вона показала всім присутнім на зустрічі сімейні світлини біля льодових скульптур. А смак тортів від Галактіоновича вона пам’ятає до цього часу.

Пекарська справа поєднала Михайла Галактіоновича  і з Музеєм хліба Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Більше того, дата народження Михайла  Литвиненка – 14 жовтня 1930 р. – співпадає з датою відкриття музею у 1984. Саме про експозицію Музею хліба, яку розробляв Михайло Литвиненко у своїй презентації відобразила завідуюча науково-дослідним відділом «Музею хліба»  НІЕЗ «Переяслав» Олеся Жам.

Михайло Литвиненко був не лише гарним спортсменом, але й талановитим музикантом. Саме про його музичну діяльність та музичні здібності розповів викладач дитячої музичної школи ім. П. Синиці по класу баяна Юрій Дебеляк.

Також своїми спогадами поділилися Василь Гаценко, учень Михайла Литвиненка, якому він прищепив любов до спорту. Він гордий тим, що проживає на вулиці названій на честь Галактіоновича. Ліза Прокопівна Миздренко (голова Спілки ветеранів міста), розповіла про вірну дружбу з Михайлом Литвиненком, що тривала понад 40 років та цікаві випадки із життя.

Під час затишної розмови всі разом згадали, якою унікальною в усіх сенсах цього слова Людиною з великої літери був наш славетний земляк – Михайло Галактіонович Литвиненко.

 Також всі бажаючі могли переглянути виставкову експозицію «Простір особистості – Михайло Литвиненко», яку допомогла створити  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін Ольга Стрілець та донька Михайла Литвиненка – Ольга Іщенко.

 Михайла Литвиненка немає з нами вже понад 3 роки, але в пам’яті багатьох містян живе його невмирущий гумор та спів під акордеон, чарівні скульптури Діда Мороза та Снігуроньки, а також смачні торти та тістечка, якими всі могли посмакувати.

Ольга Іщенко,
заступник декана історичного факультету

 Ольга Науменко
фахівець соціально-гуманітарного відділу вишу